Але попри всі ці обіцянки, активісти застерігають, що український політичний клас зараз систематично намагається відкотити назад ключові реформи. Про це в своїй статті пише експерт Atlantic Council Джош Коен.
По-перше, були численні спроби зірвати ухвалення закону про електронні декларації, який вимагає, щоб всі чиновники розкрили свої статки онлайн. Два депутата від "Блоку Петра Порошенка" внесли законопроекти, які могли ефективно знищити цей підхід. Активістам і прихильникам реформ у парламенті вдалося захистити закон в оригінальній редакції. Але тепер завдяки конфлікту між НАЗК і Державної служби спецзв'язку в системі е-декларування з'явилися лазівки для приховування активів і уникнення від потенційного кримінального переслідування.
Ще одним негативним сигналом стала спроба Генпрокуратури обмежити повноваження НАБУ. Тим часом, у сфері юстиції реформи теж постали перед сильним спротивом. Хоча близько тисячі суддів, які лишилися з часів президентства Віктора Януковича, вирішили піти у відставку, щоб не подавати електронні декларації. А на їхнє місце будуть обрані нові судді, які пройдуть через прозорий конкурс.
Але активісти нещодавно повідомили, що Порошенко нещодавно представив законопроект, який нашкодить імплементації реформ у Вищій раді юстиції, який буде призначати, звільняти і карати суддів. Крім того, президент дозволив корумпованим суддям ери Януковича лишатися на своїх посада ще впродовж семи років.
"Це не так представляє "глибоке очищення і оновлення, яке обіцяла президентська політична платформа спочатку, як збереження корупційного статус-кво", - сказав експерт Михайло Жернаков.
В організації "Реанімаційний пакет реформ" також скаржаться на спроби зірвати реформи державного управління. До революції в Україні голів місцевих адміністрацій призначав президент. Однак, тепер, згідно з новим законом про державну службу в Україні, повинна відбутися децентралізація влади, а голів адміністрацій потрібно вибирати відкрито. Але заступник голови адміністрації президента Віталій Ковальчук нещодавно вніс законопроект, який повертає обрання місцевих голів президентом України. В "Реанімаційному пакеті реформ" вважають, що це суперечить Конституції, оскільки повертає "узурпацію влади".
Також представники влади, схоже, намагаються також підірвати реформу поліції. В 2015 році МВС на чолі з Арсеном Аваковим створило спеціальну атестаційну комісію для перевірки на професійну придатність поліцейських. Однак в неурядових організаціях звинувачують міністра в тому, що він склав цю комісію зі своїх соратників. Також Аваков пропонував запровадити "презумпцію покори" нібито для "захисту" працівників поліції.
Автор зауважує, що не все, звісно, так погано в Україні. Деякі економічні реформи включно з макроекономічною стабілізацією, реформою фіскального і банківського нагляду, а також зі змінами в енергетичному секторі, пройшли відносно успішно. Реформа державних закупівель теж стала серйозним антикорупційним кроком, так само як і запуск системи електронного декларування. В цілому, все ж деякі зміни, яких потребує Україна, відбуваються.
Однак, не можливо і закрити очі на численні законодавчі спроби відкотити антикорупційні реформи, які роблять члени парламентського блоку Порошенка і адміністрації президента. Порошенко не контролює весь парламент, але у нього є можливість вплинути на своїх соратників в адміністрації і Верховній Раді, щоб вони більше не робили зухвалий спроб підірвати важливі реформи. На думку автора, президент зміг би врятувати свій політичний рейтинг, який дедалі більше скорочується, підтримавши громадянське суспільство і його союзників у парламенті.
Тим часом, в інтерв'ю Politico прем'єр-міністр Володимир Гройсман сказав, що не розуміє, чому Захід сумніваєтьсяу намірах України щодо реформ. Під час інтерв'ю український прем'єр говорив про те, як він бореться з ендемічною корупцією, скороченням впливу олігархів і про те, як Україна пройшла переламний момент.
Але видання зауважує, що ці його словами прозвучали на тлі занепокоєнь через сповільнення українського процесу реформ, а в деяких випадках і початку зворотних процесів. У вересні МВФ таки виділив Україні черговий транш допомоги на мільярд доларів. Але Київ так і не виконав усіх критеріїв фонду, який чекав на це цілий рік.