Подолання кадрової кризи на місцях має стати пріоритетом судової реформи – адвокатка

Ситуація з кадровим забезпеченням судової системи день у день погіршується. Судді зі стажем активно йдуть на пенсію, помічники суддів і секретарі судових засідань звільняються у пошуках гідної зарплатні. Кадровий резерв скорочується, а його швидке поповнення – під питанням, пише адвокатка Тетяна Огнев’юк у статті «Вам справді потрібне правосуддя?».

З 2019 року у судовій системі не було розпочато жодних нових кадрових процедур. Практично, всі судді, призначені президентом Володимиром Зеленським у 2019-2021 роках, пройшли кадрові процедури ще за попереднього складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів.

Зараз ситуація виглядає так, що Вища рада правосуддя до кінця 2021 року використала всі кадрові резерви для внесення президентові матеріалів щодо призначення суддів місцевих судів. 

За умови дотримання всіх законних процедур, перші результати реальної роботи ВККС та ВРП з’являться не раніше 2023 року. Доти, упродовж 2022 року, система має працювати.

«Згідно з останніми статистичними даними, нестача суддів в Україні становить 2039 осіб, а нестача працівників судів – 3559 осіб; більш ніж у 60 місцевих загальних судах правосуддя здійснює лише один суддя; вісім судів припинили роботу у зв’язку з відсутністю суддів, які мають повноваження здійснювати правосуддя», - зазначає авторка.

Коли запрацює Кваліфікаційна комісія, яка влаштовуватиме тих, хто аж ніяк не зацікавлений у її ефективній роботі, невідомо. Та якщо ВККС і далі не здійснюватиме своїх повноважень і не станеться оперативного втручання законодавця, у 2022 році в Україні не буде призначено жодного нового судді місцевого чи апеляційного суду.

«Причина такої ситуації – нехтування під час реформування судової системи тим фактом, що правосуддя є особливою й постійною функцією державної влади. Безперервність доступу громадян до правосуддя означає безперешкодну можливість вирішити в судовому порядку будь-який спір, що забезпечується насамперед на рівні судів першої інстанції. А вже потім – апеляційної та в окремих випадках касаційної інстанцій», - пояснює вона.

Авторка наводить такий приклад: у спорах щодо захисту соціальних прав громадян лише 15% усіх рішень судів оскаржуються в апеляційному порядку, і тільки половина з цих 15% – до Верховного суду.

«Рівень довіри громадян до суду не зростатиме, якщо вони не матимуть можливості своєчасно та повно захистити свої, в тому числі соціальні, права. Його не підвищить і анонсована владою нова судова карта з приміщеннями, в яких нікому буде працювати. Отож саме вирішення кадрової ситуації в місцевих та апеляційних судах має бути пріоритетом на даний момент», - підсумовує Огнев’юк.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

У Зеленського вважають, що ВККС запрацює до кінця року. А в Раді суддів заявляють про відсутність кандидатів навіть в конкурсну комісію

Що не так із реформою, і на що треба звернути увагу насамперед для виведення її у правильне русло? Читайте у матеріалі Тетяни Огнев’юк «Вам справді потрібне правосуддя?» у ZN.UA.