Питання перегляду української історичної політики не зникне з польського порядку денного – експерт

Польська сторона і надалі наполягатиме на необхідності зміни Україною концепції історичної політики для активізації повноцінного співробітництва між країнами, пише в своїй статті для DT.UA Олена Гетьманчук.

За її словами, відмова Києва від діалогу в історичній площині в кращому випадку призведе українсько-польські відносини до ситуації "замороженого конфлікту".

"питання перегляду української історичної політики не зникне з польського порядку денного, як того хотіли б у Києві. Якщо Україна відмовиться від діалогу, примирення не настане, настане, в кращому випадку, "заморожений конфлікт" з можливістю розмороження під кожну круглу історичну дату. Цього року, наприклад, таких дат буде дві - 75 років створення УПА та 70-ті роковини акції "Вісла", - зазначає вона.

На думку аналітика, нинішній польський уряд "Права і справедливості" - перший з 1989 року уряд Польщі, що найменшою мірою готовий враховувати очікування та побоювання іноземних партнерів, прислухаючись, в першу чергу, до настроїв своїх виборців.

"І коли Ярослав Качиньський вголос говорить, як він розказав Порошенку про Бандеру і Європу, він у першу чергу говорить це не для українців, а для свого виборця. Отож, чим більшим буде запит у польського виборця на цю тему, тим більше польські політики будуть робити її пріоритетом у діалозі з Україною", - йдеться в статті.

Гетьманчук вказує, що поляки і надалі будуть вимагати від України внесення змін до Закону про правовий статус учасників боротьби за незалежність України у ХХ столітті, прийняття якого, згідно з польською точкою зору, стало відправним пунктом для прийняття польським Сеймом резолюції про геноцид поляків українськими націоналістами.

"Однак, з огляду на крихку внутрішньополітичну ситуацію, яка в усій красі проявилась під час реагування на блокаду ОРДЛО, Порошенко та Верховній Раді де-факто доведеться робити вибір - кращі відносини з Польщею, чи ризик чергової внутрішньої дестабілізації. Чи є сумніви, який вибір вони зроблять?", - укладає автор.

Нагадаємо, що 22 липня минулого року Сейм Польщі услід за Сенатом встановив 11 липня днем пам'яті жертв геноциду", здійсненого українськими націоналістами проти громадян Другої Речі Посполитої у 1939-1945 рр..".

У відповідь на рішення Сенату та постанову Сейму Польщі, 8 вересня Верховна Рада ухвалила постанову, в якій засудила "односторонні дії Сенату і Сейму Республіки Польща, спрямовані на перегляд результатів співпраці, які були досягнуті під час конструктивного українсько-польського діалогу за останні десятиліття".

Детальніше про проблеми українсько-польських відносин читайте у статті Олени Гетьманчук "Україна-Польща: партнерство без патронату і передумов" в тижневику "Дзеркало тижня. Україна"