Слідство встановило, що народні депутати Борислав Розенблат і Максим Поляков особисто не підписували, подані до Верховної Ради від їхнього імені "бурштинові законопроекти". За них це зробили треті особи, повідомляє "Українська правда" з посиланням на Національне антикорупційне бюро.
Йдеться про законопроекти №5436 і №5437 про внесення змін до Податкового і Митного кодексів, за лобіювання яких, за версією слідства, депутати отримали неправомірну вигоду.
Згідно з результатами почеркознавчої експертизи, окремі підписи під законопроектами від імені Розенблата та Полякова поставили треті особи. При цьому, як стверджують в НАБУ, "бурштинові депутати" знали про підробку їхніх підписів.
За даними слідства, Розенблат і Поляків "особисто вчинили ряд дій, спрямованих на забезпечення їх узгодження та розгляду".
"Дані обставини підтверджуються достатнім обсягом належних та допустимих доказів, зібраних у матеріалах кримінального провадження, які дають обґрунтовані підстави для підозри, а в подальшому і звинувачення в скоєнні злочинів", - запевнили в Бюро.
У рамках слідчих дій детективи вилучили проекти законів, листи, подання, порівняльні таблиці, пояснювальні записки тощо.
Розенблат і його захист стверджують, що законопроекти, подані від його імені до Ради та фігурують у матеріалах кримінального провадження, сфальсифіковані. Депутат також стверджував, що дізнався про реєстрацію законопроектів вже після відкриття кримінальної справи.
У липні минулого року детективи НАБУ затримали охоронця-водія члена парламентської фракції "Блоку Петра Порошенко" Борислава Розенблата під отримання хабара.
200 тисяч доларів, за наявними даними, призначалися самому Розенблату і члену парламентської фракції "Народний фронт" Максиму Полякову за розробку та прийняття законопроектів, спрямованих на забезпечення права на видобуток бурштину фірми з ОАЕ.
11 липня депутати Верховної Ради проголосували за зняття недоторканності з народних депутатів Максима Полякова("Народний фронт") і раніше виключеного з фракції БПП Борислава Розенблата, але не дали дозвіл на їх затримання і арешт.
Через день генпрокурор Юрій Луценко вручив Розенблату і Полякову повідомлення про підозру у скоєнні злочинів.
Суд обрав обом запобіжний захід у вигляді застави і зобов'язав носити електронні браслети.
Наприкінці 2017 року Розенблат подав судовий позов проти НАБУ і САП, два позови проти директора НАБУ Артема Ситника, а в січні 2018 – звернувся до ЄСПЛ з позовом проти України.