Піар депутатів на субвенціях дискредитує реформу децентралізації – аналітик

Після виборів минуло вже два роки, а піар на бюджетних коштах знову в тренді. Ремонт шкіл, встановлення лавиць і дитячих майданчиків депутати продовжують записувати до своїх перемог, хоча кошти на це виділяються з бюджету, наповненого завдяки податкам кожного українця.

Аналітик Громадянської мережі ОПОРА Анатолій Бондарчук у статті «Депутатський соцеконом: історія зради чи перемоги» пояснює читачам ZN.UA, що таке субвенція на соціально-економічний розвиток, і що з нею не так.

Ця грошова допомога місцевому бюджету від державного була започаткована в 2012 році і йде на фінансування важливого для розвитку громади об'єкта інфраструктури. Зазвичай кошти мають спрямовуватись на об'єкти, які не під силу профінансувати з місцевого бюджету.

Однак практика відрізняється від теорії. Насправді, кошти часто йдуть на потрібні об'єкти, але рішення, на які саме і скільки, ухвалюють народні депутати. З 2017 року парламентарі є «посередниками» між керівництвом громад і урядом. Саме з мажоритарниками місцева влада має комунікувати, якщо хоче отримати додаткове фінансування на будівництво або реконструкцію школи, дитсадка тощо

«Народні депутати,  своєю чергою, використовують цей інструмент у власних піар цілях, аби знову переобратися в парламент. При цьому  у своїй комунікації з виборцями вони часто забувають або свідомо ігнорують ті факти, що фінансування відбувається не за якісь абстрактні кошти, а за кошти платників податків», - пояснює Бондаручук.

Роздаючи громадам подарунки або відкриваючи збудований/відновлений об'єкт, народні депутати підміняють собою місцевих чиновників і депутатів та дискредитують реформу децентралізації, в основі якої - створення самодостатніх і фінансово спроможних громад. А саме ця реформа вважається однією з найбільш успішних в Україні протягом останніх років.

У Верховній Раді 9-го скликання все починалося дуже оптимістично: спочатку в проєкті бюджету на 2020 рік субвенцій не було. Згодом їх повернули, істотно знизивши суму (2 млрд замість 5 у попередні роки), але факт залишається фактом.

Ситуацію з поверненням субвенцій у проєкт бюджету на 2020 рік тодішній прем'єр-міністр Олексій Гончарук в листопаді 2019 року пояснив тим, що на цьому наполягали депутати. Вони, на відміну від членів уряду, вважають такий інструмент ефективним.

Керівник уряду зауважив, що розмір субвенції буде значно менший, ніж хотіли депутати, і додав, що це рішення нормальне, розумний компроміс з парламентом.

У лютому 2020 року Кабінет міністрів вніс низку змін у порядок розподілу субвенцій, зокрема запровадив принцип пропорційного розподілу між регіонами. Але за рік позитивні зміни були скасовані. Ба більше, в 2021 році загальна сума субвенцій збільшилася втричі - до 6 млрд грн.

У проєкті бюджету на 2022 рік субвенцій поки що немає, але досвід свідчить: вони там неодмінно з'являться, наголошує аналітик. «Відкритим залишається лише питання, якою буде сума», - додає Бондарчук.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Кабмін надасть громадам субвенцію, що тарифи на опалення не росли - Шмигаль

Докладніше про те, чи перетворяться нові народні депутати на «Юрія Чуйко», з якого ще два роки тому кепкував «Квартал 95», читайте у статті Анатолія Бондарчука «Депутатський соцеконом: історія зради чи перемоги».