Перша трійка кандидатів в президенти не зможе ефективно реформувати Україну — New York Times

Західні покровителі України побоюються, що наступний президент країни може виявитися таким, що не хоче або нездатним прискорити реформи, на які вони витратили п'ять років, вкладаючи гроші, хто б не переміг на виборах. Майбутні вибори зводяться до гонки трьох конячок: між президентом Петром Порошенко, колишнім прем'єр-міністром Юлією Тимошенко і коміком Володимиром Зеленським, який грає вигаданого президента в популярному телесеріалі, пише The New York Times.

Західні дипломати з Києва заявили, що всі троє кандидатів викликають сумнів в тому, наскільки ефективно вони будуть проводити реформи, боротися з корупцією і підтримувати потік допомоги.

"Ми, звичайно, знаємо, що ми отримуємо з Порошенком", - сказав один дипломат. "Ми думаємо, що знаємо, що отримаємо з Тимошенко. З Зеленським ми поняття не маємо ".

"Всі вони недосконалі, - сказав інший.

Україна є сполучною ланкою конфронтації між Заходом і Росією після того, як українські вуличні протести на Майдані в 2014 році вигнали дружнього до Росії попередника Порошенка, а Москва анексувала півострів Крим, викликавши західні санкції.

Починаючи свою війну проти підтримуваних Кремлем бойовиків в Донбасі вже п'ятий рік, Україна боролася за те, щоб тримати себе на першому місці в міжнародному порядку денному, і прагнула до членства в Європейському союзі і НАТО.

Послідовні санкції щодо Росії показують, що Захід як і раніше готовий захищати Україну, хоча бажання перешкодити Росії втрутитися в справи інших колишніх радянських республік також грає свою роль.

Але інвестори нервують, і нестабільність роботи Києва щодо реформ - і власні відволікаючі фактори Європи, такі як Brexit і напористий Китай - ускладнили боротьбу з так званою "втомою України".

В ідеалі ЄС хотів би бачити Україну стабільною демократією, що підкоряється верховенству права і здатною захистити себе від Росії.

Але єдність, що лежить в основі санкцій, завжди крихка, оскільки Італія, Греція, Угорщина та інші країни, що знаходяться ближче до Москви, прагнуть відновити економічні відносини.

Український президент, слабо налагоджений на реформи, може порушити баланс по відношенню до Росії, в той же час ставлячи під загрозу міжнародне фінансування та зв'язку з блоком, який надав українцям безвізовий режим, і це право, яким користуються близько двох мільйонів чоловік менше ніж за два року.

Дипломати також побоюються, що напружені вибори можуть бути затьмарені звинуваченнями в шахрайстві і протестах.

"Те, що Україна зараз ризикує, це розбазарювання доброї волі і віри, які вона отримала з 2014 року", - сказав другий дипломат. "Розрахунок уряду полягає в тому, що їм буде надана підтримка, незважаючи ні на що".

ТРИ НЕПРАВИЛЬНИХ КАНДИДАТИ

Порошенко отримав похвалу за те, що втримав Україну в хаотичних наслідках анексії Криму, зміцнив армію і провів реформи, такі як в банківській сфері та енергетиці.

Але зусилля по боротьбі з корупцією зайшли в глухий кут, і явна культура безкарності, коли вищі посадові особи не потрапляють до в'язниці за нібито розтрату або хабарництво, розчарувала виборців.

Через відсутність кращого вибору ЄС дотримувався своїх принципів: наполягати на реформах і просувати прозахідні прагнення України, а не схилятися до будь-якого кандидата.

"У Порошенка була дуже чітка лінія, принаймні на папері, щодо опору Росії і її проєвропейського настрою. Він не був ідеальним, але ми його знали, ми мали з ним справу ", - сказав дипломат з ЄС. "Вкрай важливо, щоб наступний президент дотримувався програми реформ, тому що ми вклали в неї стільки коштів. Без цього і без однозначної лінії щодо Росії відносини постраждають ".

Зеленський, навпаки, це загадка. Він скористався розчаруванням, якого зазнав Майдан, його нове обличчя і відсутність політичного багажу імпонують виборцям, особливо молоді.

Але дипломати турбуються про його відсутність досвіду і про те, чи зобов'язаний він Ігорю Коломойському, олігархові, на каналі якого транслюється шоу Зеленського. Двоє заперечують змову.

Перемога Зеленського викликала б турботу щодо долі ПриватБанку, найбільшого кредитора України, який уряд вирвав у Коломойського в 2016 році, а потім вилився в мільярди доларів.

Уряд хоче повернути гроші, які, за його словами, були виведені з банку, поки Коломойський володів ними. Коломойський заперечує будь-які правопорушення і каже, що банк був насильно націоналізований без належного обґрунтування.

"Чи є він (Зеленський) всього лише маріонеткою? Я так не думаю ", - сказав один західний дипломат. "Невже він в кінцевому підсумку подвоїть зусилля по судовому переслідуванню у справі ПриватБанку в кожної доступної юрисдикції? Вам треба задуматися про це".

На зустрічі з європейськими послами в лютому Зеленський цілком виправдав себе, за словами трьох присутніх дипломатів, применшуючи свою кар'єру коміка та розповідаючи про свою ефективність в якості продюсера і менеджера.

Проте, він сказав, що у нього склалося враження, що він не дуже сильний. Оптимістичний погляд, додав дипломат, полягає в тому, що Зеленський оточить себе реформаторами, які розглядають його як порожню сторінку, щоб відобразити своє бачення.

"Ви не можете очікувати багато чого від людини без політичного досвіду", - сказав інший. "Він виглядав досить щирим, але ми можемо судити лише за результатами".

Навіть якщо його серце знаходиться в потрібному місці, Зеленський може боротися за проведення реформ через ворожий парламент, де на даний момент у нього немає депутатів, вважають дипломати.

В якомусь сенсі Порошенко став жертвою свого власного успіху в стримуванні конфлікту в Донбасі, сказав інший дипломат, заохочуючи виборців ризикнути на Зеленського.

Нагадаємо, президентська кампанія в Україні офіційно стартувала 31 грудня 2018 року. Вибори голови держави призначено на 31 березня. ЦВК зареєструвала 44 кандидати в президенти. Шестеро з них заявили, що знімають свої кандидатури на користь інших кандидатів.

Редакція DT.UA склала повний список кандидатів і зібрала коротку інформацію про них. Слідкуйте за перебігом подій у спецпроекті DT.UA Вибори-2019.

Докладніше про маніпуляції на виборах 31 березня та протидію їм читайте в матеріалі Ярини Бусол "Виборчі маніпуляції і як з ними боротися" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".