Про це президент Інституту правової політики Микола Оніщук пише у своїй статті для DT.UA.
Зокрема, за його словами, наново перекодовується і вся політична система, яка де-факто перестає бути політичною. По-перше, втрачається легітимність інститутів, які були сформовані на коаліційній (плюралістично-договірній) основі, але вимушені діяти в межах іншої - адміністративно-командної. По-друге, демократичні інститути перестають функціонувати в «нормальному» конституційному режимі, а тому діють або через пряме президентське (а відтак - позаправове) правління, або з допомогою позаінституційних механізмів. «Вертикаль влади» поступово стає конституюючим елементом політичного режиму.
По-третє, наголошує М.Оніщук, партії втрачають функції політичного представництва, що провокує реанімацію класичних олігархічних впливів початку 2000-х. Але якщо, за його словами, в 2006-2010 роках в умовах парламентсько-президентської республіки клани трансформувалися в партії з відповідним ідеологічним, соціальним, електоральним бекграундом, то після конституційного реверсу 2010 року потреба в політичних партіях практично була знівельована. Відповідно, за конституційним реверсом відбувається і реверс політичний - центри влади змістилися з парламентського в президентсько-адміністративне поле, в межах якого і відбувається конкурентна боротьба.
Детальніше читайте у свіжому випуску «Дзеркала тижня. Україна» у статті президента Інституту правової політики Миколи Оніщука «Дилеми правової держави».