Обрання на роль омбудсмена залежних та не завжди компетентних кандидатів стало традицією української влади – експерт

Протягом всіх років незалежності в Україні існують проблеми з призначенням Уповноважених з прав людини Верховної Ради. Народні депутати не обирають на цю посаду професійних і незалежних правозахисників, а надають перевагу політично залежним і не завжди компетентним кандидатам. Про це йдеться в статті аналітика «Центру спільних дій» Олега Савичука «Що треба змінити у взаємодії омбудсмана і парламенту?».

Експерт зазначає, що формально, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини має бути дієвим інструментом захисту громадян від порушення їх прав, на практиці ж його навмисне стримують. Часто права людей порушує саме держава, тому не кожна влада готова зробити омбудсмана ефективним та незалежним. Отже і обирають народні депутати відповідних кандидатів.

За словами автора, почалася ця історія ще з першої Уповноваженої, Ніни Карпачової. Її призначили у 1998 році й перепризначали двічі. Як омбудсман вона пропрацювала 14 років. Перед цим була народною депутаткою, — у 1994 році її обрали як мажоритарницю з Криму.

«Запам’яталася Карпачова, крім неймовірно тривалого для України терміну перебування на посаді, порушенням Конституції: 10 місяців суміщала посади нардепа і Уповноваженої. Після перемоги Помаранчевої революції Карпачова захищала чиновників із команди Януковича-Кучми, яких підозрювали у фальсифікаціях президентських виборів. Водночас наприкінці своєї третьої каденції Ніна Карпачова стала на захист опозиції та засвідчила факти катувань Юлії Тимошенко в колонії. Після цього вона мусила тікати від влади Януковича за кордон», - зазначає автор.

На думку експерта, до наступного Уповноваженого ВР з прав людини,  Валерії Лутковської, теж є питання.

«З 2006-го по 2011 рік вона працювала в Мін’юсті, зокрема заступницею Олександра Лавриновича — міністра юстиції в уряді Азарова. А за десять днів до призначення, у квітні 2012 року, Лутковська представляла уряд України в ЄСПЛ, де виправдовувала судовий процес над Юрієм Луценком. Опозиція публічно не підтримала її кандидатуру», - наголошує Олег Савичук.

За словами експерта, вона також відмовлялася визнавати Юлію Тимошенко політичним в’язнем та не відреагувала на резолюцію ПАРЄ щодо політичного переслідування Юлії Тимошенко і Юрія Луценка і через це зазнала критики від правозахисної спільноти.

«Після падіння режиму Януковича Валерія Лутковська робила й позитивні кроки. Вона займалась обміном полонених, відвідувала українських політичних в’язнів на окупованих територіях, а також виступала проти каральної психіатрії. До того ж вона намагалася налагодити співпрацю з правозахисним середовищем», - додає автор.

Супроводжувалося скандалами, за словами автора, і призначення наступної Уповноваженої - Людмили Денісової.

«Окрім того, що вона була депутатом провладної фракції, заради неї змінили регламент Верховної Ради, звідки прибрали вимогу про таємне голосування. Таке рішення обурило правозахисників. Призначення Денісової підтримали всі фракції, крім «Самопомочі». Понад те, попри конфлікт інтересів, Денісова проголосувала сама за себе, чим вчинила принаймні чотири адміністративних правопорушення. Деякі депутати погрожували звернутися до Конституційного суду, адже у змінах вбачали посягання на незалежність інституції», - йдеться в статті.

Найбільшою ж проблемою нової Уповноваженої було те, що вона представляла одну політичну силу з міністром юстиції Павлом Петренком та міністром внутрішніх справ Арсеном Аваковим.

«Денісова й сама зізналася у дружніх стосунках з міністром внутрішніх справ, який, до того ж, нагородив її зброєю. Це створювало конфлікт інтересів, адже омбудсман насамперед має контролювати роботу саме цих міністерств і підпорядкованих їм поліції, Нацгвардії та пенітенціарної служби», - констатує Олег Савичук.

Експерт зазначає, що на час перебування Авакова в уряді, Людмила Денісова не критикувала роботу ні МВС, ні поліції, ні влади загалом.

«Досить було звільнити Авакова з посади керівника міністерства, і омбудсман почала систематично знаходити владні рішення, котрі порушували права людини. Зокрема дистанційне навчання під час пандемії коронавірусу і законопроєкт про олігархів», - додає Савичук.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Денисову та її дочку запідозрили в маніпуляціях даними про сексуальні злочини росіян - ЗМІ

Що ж до нинішнього Уповноваженого - Дмитра Лубінця, то його призначення теж не пройшло безхмарно.

«Заради його призначення нардепи в незаконний спосіб звільнили Людмилу Денісову. Самого Дмитра Лубінця раніше зловили на кнопкодавстві, а також підозрювали у вчиненні корупційних правопорушень», - резюмує експерт.

Нагадаємо, 31 травня цього року Верховна Рада звільнила Людмилу Денісову з посади омбудсмена, а пізніше призначила на її місце Дмитра Лубінця.