Нідерланди офіційно не зверталися до України з дорученням шукати вкрадені картини

Незважаючи на зроблену 8 грудня заяву міністра закордонних справ Павла Клімкіна про те, що "міністерство внутрішніх справ України розшукує голландські картини", нібито виявленими на території України, з'ясувалось, що МВС картини не розшукує.

Як пише у своїй статті на DT.UA Сергій Рахманін, на початку тижня на спеціальній нараді в АП представники МВС доповіли, що відповідних даних до Єдиного реєстру не внесено, кримінального провадження не відкрито. Оскільки немає правових підстав для цього. Є тільки звернення співробітника голландського посольства в українське бюро Інтерполу. А потрібне міжнародне правове доручення, яке має надійти з Нідерландів або по каналах ГПУ, або по інших каналах. І тільки тоді буде запущено механізм слідчо-розшукових заходів.

10 грудня цю тезу публічно відтворила очільниця Національної поліції Хатія Деканоїдзе, яка заявила: "Ми чекаємо офіційного запиту від Генпрокуратури Нідерландів, адресованого Генпрокуратурі України. Я хочу запевнити вас, що ми відкриті й чекаємо в Україні офіційних представників слідства, які можуть провести вивчення цих матеріалів і запиту спільно з нашими слідчими".

Заступник міністра внутрішніх справ Тігран Авакян, до якого DT.UA звернулося по коментар, заявив, що цілком поділяє думку глави НПУ. Він нагадав, що з 7 листопада розслідування таких справ перебуває в компетенції Нацполіції і, з посиланням на заступника керівника НПУ Олександра Вакуленка (що курирує кримінальний блок) повідомив, що там не мають даних, переданих офіцером зв'язку голландського посольства.

Тобто процедура розшуку ще тільки буде запущена, ГПУ й НПУ чекають запиту, і це пояснює, наприклад, чому Бориса Гуменюка, який назвався командиром батальйону ОУН, досі не допитали.

"Українська сторона знала про історію з картинами з осені. З вересня, за версією голландців. Найпізніше - з листопада. Але до скандалу, що вибухнув 7 грудня, була не підготована. Про це свідчила і запізніла публічна реакція, і розгубленість, яка (як нам повідомляли) панувала на засіданні в АП. Вдумливої PR-відповіді заготовлено не було, довелося виправдовуватися й відповідати на гучні голослівні обвинувачення, імпровізуючи на ходу. Отримана інформація навіть не перевірялася, - джерела у МВС і СБУ стверджують, що ніяких доручень перевірити отримані дані донедавна не надходило", - пише Рахманін.

І це, на думку автора, є дивним, враховуючи ту обставину, яку роль може зіграти маленька Голландія в нашій геополітичної долі.

"Нідерланди дали притулок у себе тіньовим капіталам наших олігархів. І, з цього погляду, не їм зараз розповідати нам про цивілізованість та демократію. Нідерланди не поспішають віддавати українське "скіфське золото", що застрягло в них після окупації Криму. І, з цього погляду, не їм обурюватися небажанням України повертати в Горн картини, присутність яких на нашій території ще ніким не підтверджена", - підкреслює автор статті.

Детальніше про історію зі зниклими голландськими картинами, нібито виявленими в Україні, а також інтерв'ю директором музею Західної Фрісландії Едом Гірдінком читайте у статті Сергія Рахманіна Картинна історія у свіжому номері тижневика "Дзеркало тижня. Україна".