Наразі відповідь на питання, якою буде зовнішня політика адміністрації Трампа, може бути лише приблизною – експерт

Тих, хто, як і українці, спостерігали за президентськими виборами у США, цікавить, якою буде зовнішня політика цьогорічного переможця Дональда Трампа. У статті «Чому переміг Трамп і чим тепер ризикує Україна» експосол України у США  Олег Шамшур розповідає, що варто врахувати в намаганнях знайти на це відповідь.

«Наразі відповідь на це запитання може бути лише вельми приблизною з огляду на те, що вістря зовнішньополітичних заяв Трампа було спрямоване на дошкульну критику чинної адміністрації та просування ідеї «Якби президентом був я, такого жахіття не трапилося». Намагаючись окреслити контури зовнішньої політики нової адміністрації, треба враховувати персону президента з характерною для нього схильністю керуватись емоціями, своїми особистими вподобаннями й інтуїцією в процесі прийняття рішень, часто не беручи до уваги думки експертів», – пише Шамшур.

Автор наголошує, що такий фактор під час під час цієї каденції Трампа набуває більшої ваги, ніж це було під час його попереднього президентського терміну. Адже зараз в оточенні республіканця не так багато «дорослих» компетентних людей, здатних переконати президента. 

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Суттєвим є те, як ефективно демократичні інституції США зможуть протистояти можливим авторитарним імпульсам Трампа – експерт

Однак, за словами Шамшура, можна спробувати оцінити, як зараз виглядають позиції Трампа з важливих питань зовнішньої політики, спираючись на заяви його самого, кандидата у віцепрезиденти Джеймса Венса, який, схоже, часто виконує функцію інтерпретатора слів президента, та розлогу статтю в авторитетному журналі Foreign Affairs останнього радника з національної безпеки президента Трампа Роберта О’Браєна, якому пророкують посаду держсекретаря чи міністра оборони в новому кабінеті міністрів.

«Для загальної характеристики зовнішньої політики дедалі частіше використовується лозунг «Мир завдяки силі», який має нейтралізувати звинувачення політичних суперників в опортунізмі та ізоляціонізмі Трампа. Так, О’Браєн пише, що в основі політики Трампа — повернення до реалізму згідно з постулатом президента Ендрю Джексона: «Будь зосередженим і сильним, коли цього вимагають обставини, але уникай зайвих дій», – додав Шамшур.

За словами автора, успіх «системи» Дональда Трампа віддзеркалює політичну, соціальну та культурну поляризацію американського суспільства на основі глибоких соціально-економічних зсувів. А базою для політичної кар’єри республіканця стало те, що він досить рано зміг вірно зрозуміти настрої невпевненості й навіть остраху свого ядерного електорату, що складається з нижчих категорій середнього класу — білих американців без вищої освіти, які дуже болісно сприймають руйнацію звичного способу життя й загрози для «традиційних цінностей» із боку ліберальних еліт.