Москва відмовилася приймати відповіді Заходу на "гарантії безпеки". Їх вважають "круговою порукою"

Представниця Міністерства закордонних справ Росії Марія Захарова заявила, що Москва не буде приймати відповіді Євросоюзу та НАТО на так звані "гарантії безпеки". За її словами, така "колективна відповідь" нагадує "кругову поруку". Про це представниця відомства заявила під час останнього брифінгу. 

До того, за словами Захарової, глава МЗС Сєргєй Лавров, який розіслав лист з ультиматумами Кремля, надіслав його не генсеку НАТО Єнсу Столтенбергу та голові європейської дипломатії Жозепу Боррелю. (Саме вони відправили Росії листи з відповіддю Альянсу та Євросоюзу). 

В МЗС РФ зазначили, що листи були адресовані зовнішньополітичних відомств 27 держав – США, Канади та країн Європи. Тому Росія хотіла почути "розгорнуту відповідь у національній якості". 

"Натомість нам пишуть Єнс Столтенберг та Жозеп Боррель, до яких ми не зверталися. Такий крок не можна охарактеризувати інакше, як прояв дипломатичної неввічливості та неповаги до нашого прохання", – заявила Захарова.

За її словами, документи ОБСЄ та Росія–НАТО, в яких зафіксовано принцип неподільності безпеки, підписано главами держав та урядів відповідних країн.

"В ОБСЄ держави беруть участь у національній якості, і саме в цій якості вони зобов'язалися не зміцнювати свою безпеку за рахунок безпеки інших", – заявила вона.

Саме це Захарова назвала причиною, по якій РФ не прийняла відповіді. У МЗС зазначили, що все ще чекають на "розгорнуту реакцію". 

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Кремль прагне добитися від НАТО та США юридично закріплених "гарантій безпеки"

Нагадаємо, 26 січня державний секретар Ентоні Блінкен заявив, що США у відповідь на пропозиції Росії щодо безпеки передали їй свою оцінку цих пропозицій. Згодом про готовність відповіді НАТО повідомив генсек Альянсу Єнс Столтенберг. 10 лютого листа у Москву відправив і Верховний представник ЄС із закордонних справ Жозеп Боррель.

Чи готові американці і європейці пожертвувати Україною задля поліпшення відносин із Росією? Наскільки важливо для них підтримати Україну? Чи згодні вони послати війська на захист нашої країни у разі нового російського вторгнення? Чи хочуть бачити Україну в ЄС і НАТО? Відповіді на ці та інші запитання дало розлоге соціологічне дослідження, недавно проведене у США, Канаді, Великій Британії, Німеччині, Франції, Польщі. Його результати аналізує Тетяна Силіна у статті "Чи готовий Захід захищати Україну від Путіна? Що кажуть у шістьох провідних країнах".