Найбільше голосів на місцевих виборах 2020 року отримали родичі впливових політиків, представники депутатських благодійних фондів і чиновники з обласних центрів, призначені популярними мерами, йдеться у матеріалі Громадського руху “Чесно” для “Української правди”. Зокрема, там топ-50 кандидатів за кількістю голосів на виборах в обласні ради.
Так, найуспішнішим кандидатом до обласної ради на місцевих виборах виявився 56-річний Артур Мартовицький із партії “Опозиційна платформа - За життя”, який набрав 15 434 голоси. У минулому він народний депутат Верховної Ради 7 та 8 скликань (як самовисуванець). Крім того, у 2010 році Мартовицький був депутатом Дніпропетровської облради.
За даними “Чесно” у 2000–2012 роках він обіймав керівні посади на шахтах Донбасу, металургійному заводі та вуглевидобувному підприємстві, які входять до групи СКМ олігарха Рината Ахметова. У Верховній Раді Мартовицький неодноразово кнопкодавив. Він також був серед тих народних депутатів, які голосували за диктаторські закони 16 січня 2014 року. Також він був одним із парламентарів, які в 2014 та 2017 роках отримували компенсації за житло в Києві, попри багатомільйонні задекларовані статки.
На другому місці за кількістю голосів опинився 53-річний Володимир Квурт із “Європейської солідарності”, який на місцевих виборах набрав 13 526 голосів. У 2006 році він став депутатом Львівської міськради та її секретарем. До цього працював у менеджменті місцевих тютюнових компаній і був заступником директора Фонду соціальної адаптації молоді України при Кабміні. Також Квурт був обраний міським головою Винників – міста, яке є частиною обласного центру.
У 2019 році він балотувався до Верховної Ради як самовисуванець. Однак основну підтримку отримував від “Європейської солідарності”. Журналісти видання “Наші гроші. Львів” у 2019 році писали про мережу фейкових акаунтів у Facebook, які працювали на підтримку Квурта.
Третім у списку лідерів опинився заступник міського голови Чернігова з питань діяльності виконавчих органів ради 52-річний Олександр Атрощенко, який отримав 11 884 голосів. У 2010–2012 і 2015–2017 роках він був очільником Новозаводської районної у місті Чернігові ради. Також працював в урядових службах на керівних посадах. У 2017 році Атрощенко став заступником міського голови. Знову Атрощенко обійняв цю посаду 20 листопада 2020 року.
У “Чесно” зазначили, що середній вік 50 найуспішніших кандидатів дорівнює 48 рокам. Наймолодшому серед них Микиті Шенцеві 31 рік, а найстаршому Володимиру Святошу - 71 рік. До топу потрапили лише дев’ять жінок. При цьому на місцевих виборах 2020 року була встановлена гендерна квота у 40%. Однак при майже рівній кількості жінок та чоловіків у виборчих списках, жінкам рідше вдавалося в окрузі набрати значну кількість голосів.
Серед топ-50 кандидатів один не має вищої освіти. Ним виявився депутат від партії “За майбутнє” в Одеській обласній раді Юрій Карабаджак. Він має професійно-технічну освіту. Понад половину кандидатів-рекордсменів обрано у Львівській і Харківській облрадах, де зосереджено близько 13% виборців.
Водночас лише чотири кандидати зі списку жодного разу не брали участь у виборах до 2020 року. Ними виявилися Віолета Лабазюк (№ 10 у ТОП-50, Хмельницька облрада), Ілля Гуменюк (№ 31, Вінницька облрада), Андрій Аносов (№ 36, Одеська облрада), Валерій Бойко (№ 50, Харківська облрада).
Близько двох третин кандидатів із топ-50 в минулому балотувалися до обласних рад. При цьому більшість кандидатів хоча б один раз пробували потрапити до Верховної Ради в мажоритарному окрузі.
Вказано, що 60% найуспішніших кандидатів були депутатами попереднього скликання відповідної обласної ради. Понад дві третини тих, хто потрапив до топ-50, були лідерами списків своїх партій в округах. Втім, лише 6 “рекордсменів” мали “непрохідні” місця у списках. Трохи менше двох третин кандидатів хоча б один раз балотувались від іншої партії.
За даними “Чесно” 6 із 50 кандидатів-рекордсменів мали серед родичів політиків. При чому лише в одному із цих випадків родич-політик був менш впливовий, ніж сам кандидат - депутат Київської обласної ради від “Європейської солідарності” Олег Іваненко (№ 24 у ТОП-50). Він є сином депутата Броварської ради Валерія Іваненка.
В інших п’яти випадках кандидати-рекордсмени були родичами впливових політиків і народних депутатів, чиє прізвище було добре знайоме виборцям в окрузі.
Вказано, що часто мажоритарні округи родичів-політиків збігалися з територією округів, де у 2020 році балотувалися в обласну раду кандидати. Так, впізнаване в окрузі прізвище стало головною причиною рекордних результатів цієї групи кандидатів.
Водночас, у деяких випадках кандидати в обласну раду ставали очільниками благодійних фондів своїх родичів-політиків. Таким чином, вони мали змогу піаритися на “засіванні” округів фондами. При цьому піар на гречкосійстві чужих благодійних фондів використовували не лише родичі народних депутатів.
Вказано, що ще однією особливістю виборів у обласні ради стали успіхи “людей мера”. Серед 50 кандидатів зі списку п’ятеро виявилися чиновниками, призначеними мером обласного центру, або очільниками міських комунальних підприємств.
25 жовтня в Україні відбулися місцеві вибори. Громадяни обирали депутатів обласних, районних, міських, сільських і селищних рад, а також міських, селищних і сільських голів у всіх 24 областях України.
За даними ЦВК, явка на виборах склала 37%, це в півтора рази менше, ніж на місцевих виборах 2015 року.
Детальніше про те, хто, як і для чого бере владу в обласних центрах України 25 жовтня, читайте в передвиборному проекті ZN.UA "Країна по поличках"(українською та російською мовами).