За роки з початку окупації Криму, з огляду на позицію Кремля, так і не розпочались переговори з питання повернення півострова до України. А час працює не на нашу користь. Тому метою Кримської платформи є системні кроки з боку держави, спрямовані на звільнення Кримського півострова, пише у своїй статті для ZN.UA перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джапарова.
Авторка зазначила, що пасивне очікування сприятливого моменту для звільнення Криму може зайняти роки та навіть десятиліття. Варто згадати хоча б досвід країн Балтії, які чекали свого звільнення близько сорока років.
“Щоб змусити Москву до діалогу щодо деокупації півострова, міжнародний тиск на неї вже зараз повинен бути збільшений в рази. І я високо ціную по-справжньому системні кроки держави, спрямовані на звільнення Криму, здійснені упродовж останнього року. Саме таку мету переслідує ініційована президентом України Кримська платформа”, - пише Джапарова.
Перша заступниця міністра пояснила, що на додаток до зовнішньополітичної діяльності на цьому напрямку критично важливим є нагальне схвалення давно очікуваних рішень щодо:
- законодавчого визначення обмежень на контакти з окупованою територією у різних сферах;
- ведення торговельно-економічної та інвестиційної діяльності;
- встановлення правової відповідальності за порушення цих режимів;
- розроблення санкційної політики України і комплексне запровадження санкційних заходів щодо порушників.
Джапарова переконана, що й Україна, і наші іноземні партнери отримали б у такому випадку важливі додаткові інструменти у спільній боротьбі за звільнення півострова.
Перша заступниця голови МЗС зазначила, що важливо також продемонструвати й ставлення Української держави до місцевого населення Криму.
“Ми виходимо з того, що мешканці Криму залишаються громадянами України і держава буде робити все можливе для захисту їхніх прав і інтересів як на цьому етапі, так і після деокупації. Стратегія деокупації має зовнішньополітичний розділ і Кримська платформа стане ключовим інструментом її реалізації”, - пише Джапарова.
Вона вказала на те, що активну роботу зі створення Кримської платформи почали у 2020 році на випередження, ще до розробки Стратегії деокупації. Метою такого міжнародного формату є залучення міжнародної коаліції держав та міжнародних організацій до деокупації Криму, надання цьому процесу довготермінової візії, покращення координації міжнародних зусиль на кримському напрямі, активне залучення зацікавлених партнерів до реалізації важливих у цьому контексті цілей, завдань та проєктів.
Детальніше про мету Кримської платформи та про те, як вона співвідноситься зі Стратегією з деокупації та реінтеграції Криму, читайте у статті Еміне Джапарової “Локомотив деокупації Криму”.