Меру Дніпра Філатову загрожує термін до 10 років ув'язнення

Міський голова Дніпра Борис Філатов відтепер є фігурантом кримінального провадження в Білорусі, на нього було відкрито справу про розпалювання расової, національної, релігійної чи іншої соціальної ворожнечі, згідно з Кримінальним кодексом Білорусі. Про це повідомляє прокуратура Білорусі.

Причиною подібних дій білоруської прокуратури стало рішення Філатова замінити на флагштоку перед міськрадою Дніпра офіційний прапор Білорусі на біло-червоно-білий прапор білоруської опозиції, під яким люди виходили на акції проти диктатури самопроголошеного президента Аляксандра Лукашенка.

"Сплюндрувавши історичну та культурну реліквію, він тим самим принизив національну честь і гідність білорусів. Це явно шкодить тісним і дружнім зв'язкам наших народів, свідчить про небажання вести конструктивний діалог", — заявили в прокуратурі.

Дії Філатова кваліфіковані за ч.2 ст.130 Кримінального кодексу Білорусії (розпалювання расової, національної, релігійної чи іншої соціальної ворожнечі). Санкція статті передбачає позбавлення волі на строк від трьох до десяти років.

У свою чергу, Посольство Білорусі в Україні заявило ноту протесту, зажадавши від влади України повернення державного прапора на флагшток біля міськради Дніпра, офіційних вибачень та розгляду за фактом наруги над офіційними символами іноземної держави.

Влада Дніпра заявила, що зробила це у відповідь на недружні заяви та погрози Лукашенка на адресу України. Сам же Філатов заявив, що прапор не заборонено в Україні та його вивісили за рішенням городян, які мають на це право.

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба заявив, що Білорусь на чолі із самопроголошеним президентом Олександром Лукашенком стала ворожою для України.

Лукашенко, опинившись під пресингом масових протестів білорусів та санкцій міжнародної спільноти, утримався при владі завдяки політичній та фінансовій підтримці Росії. Платою за це стало посилення залежності режиму від Кремля: міжнародна ізоляція керівництва, делегітимація режиму, погіршення економічної ситуації в країні та COVID-19 значно звузили поле для маневру Мінська у відносинах з Москвою. Детальніше про це читайте у статті Володимира Кравченка "Росія "м'яко" анексувала Білорусь: що це означає для України" .

У серпні 2020 року в Білорусі спалахнули протести проти режиму Олександра Лукашенка, спровоковані фальсифікацією президентських виборів та міліцейським насильством проти громадян. За цей час тисячі людей було затримано та побито силовиками, щонайменше п'ять протестувальників загинули. Десятки людей пропали безвісти.

Семеро європейських держав, включаючи Україну, приєдналися до санкцій, які Європейський Союз запровадив проти чиновників режиму Олександра Лукашенка .

Окрім України, санкції підтримали країни-кандидати у члени ЄС Північна Македонія, Чорногорія та Албанія, а також Ісландія, Ліхтенштейн та Норвегія, що входять до Європейської економічної зони. Політика цих держав буде приведена у відповідність до рішення Ради ЄС про санкції.

Також санкції проти режиму Лукашенка запровадили Велика Британія та Канада.

Офіційний Київ “поставив на паузу” контакти із Мінськом. Верховна Рада визнала вибори у Білорусі сфальсифікованими та підтримала запровадження санкцій.