Якщо раніше суди розглядали лише "заочні" справи, подані до кінця 2018 року, то сьогодні органи прокуратури та правопорядку мають можливість повноцінно повернутися до застосування механізму притягнення до кримінальної відповідальності винних у вчиненні воєнних злочинів та злочинів проти людяності на тимчасово окупованих територіях Криму та Донбасу. Про це у колонці для "Української правди" написав заступник генпрокурора Гюндуз Мамедов.
Він зазначив, що специфіка розслідування серйозних порушень міжнародного гуманітарного права та грубих порушень прав людини – а йдеться про умисні вбивства, тортури, насильницьке зникнення або нелюдське поводження з цивільними та військовополоненими, незаконну депортація та колонізацію, примусову мілітаризацію, невибіркові обстріли цивільного населення та об’єктів – полягає у відсутності доступу до територій, потенційних злочинців та неможливості проведення низки слідчих дій.
"Тому при отриманні доказів заочне провадження – єдиний можливий дієвий механізм притягнення до відповідальності, якщо підозрюваний переховуються на тимчасово окупованій території чи у державі-агресорі", - написав Мамедов.
При цьому підозрюваними можуть бути не лише громадяни України, представники незаконних збройних формувань РФ або окупаційних адміністрацій, а й політичне та військове представництво цієї країни.
Таким чином, спецпроцедура дозволяє в умовах фізичної відсутності особи провести розслідування, завершити слідство та направити обвинувальний акт до суду.
Як приклади, Мамедов наводить справу представника президента РФ у так званому "Кримському федеральному окрузі", який обвинувачується у посяганні на територіальну цілісність України, підбурюванні до держзради та розв’язанні та веденні агресивної війни, а також справу MH17, що розглядає Окружному суді Гааги в судовому комплексі "Схіпхол".
Заступник генпрокурора підкреслив, що для початку розслідування в межах даного механізму достатньо таких підстав, як:
- ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду без поважної причини більш як два рази;
- перебування на території держави-агресора або на тимчасово окупованих територіях України.
"І ще важлива норма – обов’язкова публікація на сайті Офісу Генерального прокурора даних щодо підозрюваних, до яких застосована спецпроцедура заочного розслідування", - додав Мамедов.
Мамедов наголосив, що наразі провадження щодо резонансних справ Наталії Поклонської, Сергія Аксьонова, Володимира Константинова, Ігора Безлера, Ігора Гіркіна та інших розблоковані.
Як повідомлялося, з листопада 2018 року, з початком запуску Держбюро розслідувань, правоохоронні органи та органи прокуратури були обмежені в проведенні розслідування і судового переслідування осіб, які вчинили злочини в окупованих Криму та Донбасі, оскільки Україна не має доступу до цієї території. Зокрема, йдеться про військові злочини і злочини проти людяності. Крім того, як правило, потенційні злочинці переховуються від правосуддя в РФ або на непідконтрольних уряду територіях.
До набрання чинності закону для початку процесу спеціального заочного кримінального переслідування підозрюваного, необхідно, зокрема, було оголосити його в міжнародний або міждержавний розшук.
При чому Інтерпол найчастіше відмовляється оголошувати в міжнародний розшук осіб, підозрюваних у правопорушеннях на тимчасово окупованих територіях, через політичну складову. До 2018 року достатньою підставою для застосування заочної процедури було переховування особи від слідства більше 6 місяців або наявність даних про перебування на тимчасово окупованій території.