Офіс генпрокурора розраховує на повернення парламентом процедури заочного притягнення до відповідальності

Сьогодні Верховна Рада планує розглянути в першому читанні законопроєкт №2164, який передбачає вдосконалення процедури спеціального досудового розслідування та судового провадження і фактично повертає можливість застосування механізму заочного притягнення до відповідальності.

З листопада 2018 року, з початком запуску Держбюро розслідувань, правоохоронні органи та органи прокуратури обмежені у проведенні розслідування і судового переслідування осіб, які вчиняли злочини в окупованих Криму та Донбасі, оскільки Україна не має доступу до цієї території. Зокрема, мова йде про воєнні злочини та злочини проти людяності. Крім того, як правило, потенційні злочинці переховуються від правосуддя в РФ або на непідконтрольних уряду територіях.

Наразі для того, щоб розпочати процес спеціального заочного кримінального переслідування підозрюваного, необхідне, зокрема, його оголошення у міжнародний чи міждержавний розшук.

Інтерпол найчастіше відмовляється оголошувати у міжнародний розшук осіб, які підозрюються у правопорушеннях на тимчасово окупованих територіях, через політичну складову. До 2018 року достатньою підставою для застосування заочної процедури було переховування особи від слідства понад 6 місяців або наявність даних про перебування на тимчасово окупованій території. Тобто, зараз єдиною можливістю розпочати процедуру заочного притягнення до відповідальності залишилось тільки оголошення в міжнародний розшук.

Одна з ключових норм законопроєкту передбачає, що для початку заочного досудового розслідування не потрібно оголошення в міжнародний розшук. Достатньо винесення постанови про розшук, в тому числі національний. Ця постанова також є і підставою для обрання запобіжного заходу.

«Повернення можливості застосування процедури заочного досудового розслідування та судового розгляду – єдиний можливий варіант поставити логічну крапку у процесі кримінального переслідування потенційних злочинців, які переховуються на тимчасово окупованих територіях чи яких «прихистила» та покриває країна-агресор. Дистанційне притягнення до відповідальності дозволяє провести розслідування, завершити слідство, направити обвинувальний акт в суд і отримати вирок. І скільки б воєнні злочинці не переховувались, наприклад, в РФ, тільки-но вони перетнуть кордон іноземної держави, будуть затримані та вирок буде виконаний. Чудовим прикладом заочного переслідування є справа MH17», - наголошує заступник генерального прокурора Гюндуз Мамедов, який курує напрямок розслідування злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту.

За його словами, через відсутність належного інституту спеціального досудового розслідування призупинені кримінальні провадження за підозрою керівного складу та командирів бригад Чорноморського флоту РФ, підрозділи якого захоплювали військові частини на території півострова Крим. Нівельовані зусилля слідчих та прокурорів у притягненні осіб, винних у створенні «Дебальцевського котла» та гибелі сотень українських військових.

«Пам’ятаємо скандальний випадок у Туреччині у 2019 році з одіозною «прокуроркою» та прихильницею окупації Криму. Якби не було законодавчої вимоги щодо необхідності оголошення підозрюваного в міжнародний розшук, то затримати, доставити та реально засудити її можливо було б на підставі запиту про міжнародну правову допомогу. При чому відбулося б це, як тільки вона перетнула кордон. Тому Офіс генерального прокурора не тільки підтримує запропоновані в законопроєкті норми, а й розраховує на їх ухвалення в парламенті», - резюмував Гюндуз Мамедов.