ЛЗІ: Масове скасування результатів деяких реформ – це приклад опосередкованого, але відчутного впливу, який українські суди здійснюють на державну політику

У своєму матеріалі для ZN.UA "Як суди впливають на кадрове очищення у владі?" Лабораторія законодавчих ініціатив констатує, що рішення судів суттєво впливають на фінальний результат успішності кадрового очищення в державних органах.

"Втім, так відбувається не тому, що ідея кадрового очищення сама по собі неправильна, це вказує, радше, на те, що є певні недоліки в її дизайні чи процесі реалізації. Загалом рішення судів є свідченням того, що українська практика впровадження подібних змін традиційно супроводжується типовими помилками, яких упродовж тривалого часу не вдається остаточно подолати", – кажуть у статті.

По-перше, зазначають у ЛЗІ, досить часто масштабні зміни базуються на слабко розробленому законодавстві. У зв’язку з цим виникають різні неузгодженості, суперечності у профільних нормативно-правових актах, національна практика не відповідає міжнародним стандартам тощо.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Індивідуальні судові оскарження негативно впливають на очищення влади в Україні – ЛЗІ

"По-друге, навіть добре спроєктовані норми не гарантують стовідсоткової успішності реформи. Так відбувається тому, що нерідко положення законодавства порушуються під час безпосередньої реалізації змін. Наприклад, органи влади діють усупереч своїм повноваженням, неналежним чином обґрунтовують прийняті рішення, не дотримуються строків здійснення певних процедур", – додають аналітики.

Тому у разі наявності хоча б одного з цих аспектів у гру вступають суди, які за наслідками розгляду справ визнають реформи чи окремі їхні процедури незаконними.

"Тож у підсумку судовий вплив виступає одним із індикаторів як мінімум продуманості, а то і (не)правильності вектора суспільних змін. На жаль, вітчизняний досвід організації попередніх спроб перезапуску державних інституцій і кадрового оновлення не завжди можна назвати успішним", – підкреслюють у Лабораторії законодавчих ініціатив.

У статті наголошуюють, що результати судового оскарження видають на-гора всі промахи, які були допущені розробниками нововведень. Однак у цьому є і позитивний момент — судовий контроль виступає запобіжником і застерігає від повторення аналогічних помилок надалі.

"І цей досвід варто враховувати вже зараз, коли ми плануємо реформи, потрібні для повноцінного членства України в ЄС", – додали аналітики.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Путін хоче більше землі. ЄС намагається встигнути першим – Politico

Раніше міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба під час спільної пресконференції з очільницею французького МЗС Катрін Колонною припускав, що переговори про вступ нашої держави до ЄС можуть розпочатися вже до кінця 2023 року.