Дерегуляція і лібералізація, щодо яких десять років тому нібито почали проводити реформи в будівництві, - це зменшення обсягу повноважень чиновників у питаннях регулювання та контролю, а зовсім не скасування обов'язкового дотримання вимог законодавства забудовниками. Про це в статті для ZN.UA пише експерт з питань містобудування Георгій Могильний.
Однак специфіка українського підходу полягала в тому, що у органів контролю в будівництві не просто зменшилася кількість повноважень (які одночасно є правом і обов'язком), а всі ключові повноваження стали дискреційними. Таким чином, забудовники отримали право без зобов'язання його застосовувати.
"Цим державна влада зняла з себе відповідальність за наслідки будівництва й породила smart-корупцію: де-факто корупція є, а де-юре її немає. Працює це просто: якщо в посадовця немає обов’язку — він не може цього обов’язку порушити", - пише Могильний.
Він зазначає, що, незважаючи на те, що корупція дійсно існує, довести це практично неможливо.
"Забудовник - просто бізнесмен, що хоче заробити більше, а більше заробити він може завдяки порушенням законодавства. Менше ризику в посадовців — дешевша корупційна послуга для забудовника. Дешевша корупційна послуга — більше в чиновника можна купити «не помітив» і більше заробити на порушеннях. І забудовник, і корупціонер задоволені: забудовник за рахунок порушень добре заробляє, а корупціонер отримує свій відсоток без жодного ризику", - пояснює Могильний.
Вищезазначена система містить чималі ризики для забудовника: контроль не закінчується отриманням дозволу, і будівництво від такого дозволу законним не стає. При цьому інший чиновник може прийти і попросити поділитися прибутком у знак вдячності за невикористання права на перевірку законності будівництва.
При цьому автор акцентує на тому, що влада навіть не намагалася створити основу для ефективної боротьби з корупцією в контролюючих органах.
"Всі зміни більше скидалися на перетягування каната між чиновниками та забудовниками для створення захисту від надмірного здирництва під час перевірок, - уточнює експерт. - Торік Кабмін лише частково прибрав дискреційні повноваження у процесі видачі дозволів і сертифікатів, встановивши невеликий перелік обов’язкових для перевірки питань. У чиновників з’явився певний ризик, і вони у відповідь очікувано мали підвищити розмір хабарів. Забудовники не забарилися з відповіддю й почали скаржитись у ЗМІ, що корупція зросла і з них тепер вимагають утричі більше, ніж раніше".
Які реальні наслідки лжелібералізації, яка пройшла в будівельній сфері? Чому у забудовників з’явилася можливість отримувати нечувані прибутки, а інвестор як і раніше ризикує останніми заощадженнями? Яким чином масові незаконні будівництва легко стають законними? На чому в існуючій системі заробляють свою маржу контролюючі чиновники, що нібито відпустили віжки? Які ноу-хау на користь «своїх» забудовників пропонує команда Зеленського в новому законі, котрий ще більше поглиблює лібералізацію ринку?
Відповіді на ці та багато інших питань читайте в першій частині матеріалу Георгія Могильного "Ігри будівельних престолів".