Комітет рекомендував Раді ухвалити постанову щодо правової оцінки подій під час Революції Гідності

Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики рекомендував народним депутатам ухвалити проект постанови, яка дає правову оцінку подіям під час Революції Гідності, повідомили у пресслужбі парламенту. Документ №2739 зареєстрований у Раді вже понад рік.

“На засіданні Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики, що відбулося 15 лютого, народні депутати розглянули  проект постанови про Заяву Верховної Ради України у зв’язку з сьомою річницею початку Євромайдану та подій Революції Гідності №2739”, - йдеться у повідомленні.

Документ має привернути увагу українського суспільства та міжнародної спільноти до Євромайдану. У проекті постанови йдеться про:

• позицію Ради щодо визначення Революції Гідності одним із ключових моментів українського державотворення та виразником національної ідеї свободи;
• недопустимість зволікання із розслідуванням справ Майдану; 
• важливість пам’яті про Героїв Небесної Сотні; 
• неприпустимість узурпації влади; 
• політичну оцінку режиму президента-втікача Віктора Януковича; 
• засудження протиправних дій окремих співробітників підрозділів міліції “Беркут”, окремих міліціонерів, військовослужбовців внутрішніх військ, судових виконавців, прокурорів, суддів, інших осіб під час Революції Гідності; 
• важливість мирних зібрань та неприпустимості сваволі.

Минулого тижня потерпілі у справах Майдану та адвокати, які захищають їх та родини Небесної сотні, закликали Верховну Раду невідкладно винести на голосування проект постанови №2739. Вони назвали неприпустимим те, що законодавчий орган України лишається осторонь надання політичної оцінки подіям Євромайдану, Революції Гідності та їхнім наслідкам.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Справи Майдану: суд дозволив провести спецрозслідування щодо екскомандувача внутрішніх військ МВС

Нагадаємо, Європейський суд з прав людини заявив про те, що під час Революції Гідності в Україні порушувалися права людини. Також Суд поклав на Україну відповідальність за смерть принаймні одного протестувальника.

У рішенні йдеться про те, що правоохоронці або недержавні агенти (тітушки), які були під контролем правоохоронців, вчинили щодо всіх заявників певні дії. Зокрема, заявники поскаржились на неналежне поводження з боку правоохоронців, порушення їх права на протест, необґрунтоване тримання під вартою, та в одному з випадків навіть позбавлення життя.

При цьому за останні сім років набув чинності лише 21 вирок у справах Майдану. При цьому в Офісі генпрокурора повідомили, що протягом минулого року визнані потерпілими понад 2 тис. осіб. Ще 37 осіб притягнули до кримінальної відповідальності, з них 26 є правоохоронцями, 3 - суддями, 8 - цивільні. Ще 27 підозрюваним обрали запобіжний захід.