Команді Порошенка та Яценюка/Гройсмана на здійснення реформи держуправління забракло політичної волі та системності – експерт

У 2014-му, після Революції Гідності, за підтримки інституцій ЄС було зроблено чергову спробу зіштовхнути реформу держуправління з мертвої точки. Група експертів спільно з НАДС на основі рекомендацій проєкту SIGMA та напрацювань попередніх експертних команд підготували новий проєкт закону про держслужбу. Саме цей закон, який був проголосований у парламенті наприкінці 2015-го, і дав старт реформі державної служби, пише у статті для ZN.UA експерт з питань державної служби та державного управління Сергій Сорока. 

Так, за його словами, Закон про держслужбу та низка прийнятих важливих підзаконних актів започаткували нові принципи і процедури державної служби:

• категоризація посад державної служби («А», «Б», «В»);
• виключно конкурсний добір на вакантні посади держаної служби на основі визначених законом вимог;
• запровадження посад державних секретарів у міністерствах, які мали забезпечити сталість і політичну неупередженість державної служби;
• створення Комісії з питань вищого корпусу державної служби, яка проводить конкурси на посади категорії «А» та розглядає дисциплінарні провадження щодо вищих державних службовців;
• запровадження системи управління результативністю — щорічного оцінювання результатів діяльності всіх державних службовців.

"Тут слід розуміти, що тим самим було задано тільки правильну рамку (хоч і не зовсім стійку, — парламентарії завжди схильні до паліативних рішень), яку належало наповнювати правильним змістом, використовуючи запропоновані законом інструменти. Важливо було завершити реформу до зміни політичної команди, щоб не починати все спочатку. На жаль, не склалося", - пише автор. 

Він також зазначає, що в червні 2016 року в день схвалення урядом Стратегії реформи державного управління, нинішній керівник проєкту SIGMA Грегор Вірант (з 2015-го до середини 2020-го був одним із провідних європейських експертів, які допомагають Україні реформувати державну службу та державне управління) сказав: «Якщо ви [українці] виконаєте всі завдання й заходи Стратегії, то я запевняю, що, з імовірністю 95%, до кінця 2020 року Україна матиме ефективну виконавчу владу європейського зразка».

"Але команді Порошенка та Яценюка/Гройсмана, яка перебувала під постійним, скажемо так, супроводом європейців, на здійснення реформи забракло політичної волі та системності. Отже, за час реформи державної служби періоду президентства Порошенка її культурної трансформації не відбулося, — державна служба залишилася занадто забюрократизованою, несприйнятливою до інновацій, а менеджмент часто не відповідав сучасним вимогам компетентності, відкритості та доброчесності", - пояснює Сорока. 

Автор підкреслює, що в Україні так і не було реформовано оплату праці державних службовців, а відповідна норма закону так і не набрала чинності через славнозвісну «політичну доцільність».

"Міністри хотіли, як і раніше, мати право вирішувати, кому нараховувати преміальні виплати, сума яких залишається необмеженою, а кому — ні. Тому дохід державного службовця все ще залежить від прихильності керівника та від премії, яку він нарахує державному службовцеві в непрозорий спосіб і тільки за йому відомими критеріями", - резюмує експерт. 

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Кадрові чистки та люстрація не вирішують проблеми якості держслужби — експерт