Президент України Петро Порошенко заявляє про наміри нашої країни отримати План дій щодо членства в НАТО. Але оскільки поки це питання не стоїть на порядку денному в Брюсселі Київ розраховує стати учасником Програми додаткових можливостей для особливих партнерів НАТО. Її учасники - Австралія, Грузія, Йорданія, Фінляндія і Швеція. За словами дипломатів, це вищий рівень співпраці, на який можуть розраховувати країни, що не є членами альянсу. Про це пише оглядач міжнародної політики Володимир Кравченко у своїй статті "Доведе "язик" до Брюсселя?" в тижневику "Дзеркало тижня. Україна".
"Не дуже зрозуміло, навіщо Україні, яка є країною-аспірантом, необхідно приєднуватися ще й до програми, яка не передбачає підготовку до членства. У Києва і так вистачає роботи над домашнім завданням. Зокрема, необхідно виконувати Річні національні програми: реформувати сектор безпеки і оборони, боротися з корупцією і ін. Прийняти закон "Про національну безпеку". Реалізувати свою пропозицію дворічної давнини, створивши платформу для взаємодії між Україною і НАТО у сфері протидії гібридним загрозам, і т. д. і т. п.", - зазначає оглядач.
На його думку, це схоже на те, що офіційний Київ просто потребує "продукт", який в передвиборний рік президент зможе продемонструвати українським виборцям як здобуток від участі в саміті.
"Втім, як і у випадку з КУН на найвищому рівні, у нашої країни немає шансів стати учасником Програми розширених можливостей на саміті НАТО в Брюсселі", - підсумовує автор.
Раніше заступник міністра закордонних справ України з питань євроінтеграції Олена Зеркаль заявила про те, що без допомоги США буде вкрай важко зняти угорську блокаду засідання комісії "Україна-НАТО".
При цьому непримиренна позиція Угорщини, яка активно користується правом вето, почала дратувати членів НАТО. Проведення комісії Україна-НАТО на міністерському та президентському рівнях важливе не лише для України, але й для країн альянсу.