Казка Зеленського закінчена – Atlantic Council

Поділитися
Казка Зеленського закінчена – Atlantic Council
Знову широко розкрилися двері для появи нової політичної сили, готової боротися з корупцією та запропонувати українцям базову справедливість, якої вони прагнуть

25 жовтня в Україні відбулися загальнонаціональні місцеві вибори. Голосування стало важливим показником політичного клімату в країні трохи понад рік відтоді, як президент Зеленський отримав безпрецедентну владу, здобувши блискучі перемоги на президентських та парламентських виборах в Україні. Вибори також отримали велике практичне значення з точки зору посилення влади, наданої місцевим органам, завдяки децентралізації, яка широко визнана однією з найбільш успішних реформ з часів Революції Переваги в Україні в 2014 році, пише Андерс Ослунд для Atlantic Coucil.

За результатами екзит-полів можна виділити чотири основні результати.

По-перше, це голосування на користь місцевих важковаговиків. Схоже, що мери міст виграли практично скрізь, незалежно від того, чи вважаються вони корумпованими чи ні.

По-друге, явка на виборах була дуже низькою та склала майже 37 відсотків. Це майже на 10% менше, ніж 46,5% тих, хто проголосував в останньому турі місцевих виборів в Україні в 2015 році. Це говорить про наявність демобілізованого електорату.

По-третє, всі національні партії одержали великий вотум недовіри від українського електорату. Прокремлівська партія "Опозиційна платформа - За життя" показала порівняно непогані результати, а партія "Слуга народу" президента Володимира Зеленського - особливо незадовільні. Однак жодна з національних партій країни не спромоглася перемогти місцеві партії окремих мерів міст.

Четвертий й ключовий висновок за результатами місцевих виборів в Україні полягає в тому, що українська демократія залишається живою. На даному етапі, схоже, тільки мери Харкова та Вінниці отримали абсолютну більшість у першому турі. У всіх інших великих містах через три тижні відбудеться другий тур голосування між двома провідними кандидатами. Практично в кожному з міст, у мерів як і раніше високі шанси на перемогу. Але той факт, що відбудеться так багато друге турів, показало, що це необхідно для підвищення рівня політичної конкуренції.

Що це означає для національної політики України? Загальним очікуванням було, що фракція "Слуга народу" в парламенті розпадеться після місцевих виборів. Це залишається можливим або навіть ймовірним, хоча жодна інша партія не виглядає в набагато кращій формі.

Чи зможе партія президента залишитися єдиним цілим? Близько 40-45 депутатів, вже приєдналася до олігарха Ігоря Коломойського, який також контролює партію "За майутнє", що налічує 24 депутати. Чи буде Коломойський зараз прагнути до того, щоб розбити керівну більшість президента та отримати додаткових депутатів?

Як стверджується, інші політичні лідери, що володіють меншим впливом, ніж Коломойський, також пропонують все більш привабливі пропозиції "Слугу народу". Мало хто зробить ставку проти дезертирства з партії в найближчі тижні та місяці.

Інші народні депутати можуть повстати проти партійної лінії та виступити на підтримку програми реформ, яка послужила платформою для безпрецедентних успіхів Зеленського на виборах навесні й влітку 2019 року.

До відставки першого уряду Зеленського в березні 2020 року його партія часто голосувала разом з двома найбільш авторитетними реформістів і прозахідними партіями України - "європейською солідарністю" та "Голосом". Зовсім недавно партія Зеленського голосувала проти реформ разом з прокремлівської опозиційною партією на чолі з неофіційним представником Путіна в Україні Віктором Медведчуком.

Цей альянс з Медведчуком збігся з різким падінням суспільної підтримки Зеленського і його партії.

Очевидний висновок - українці не схвалюють проросійський, антиреформістський курс президента. Але чи чують це Зеленський та його найближче оточення?

Серед безпосередніх проблем - доля державного бюджету України на 2021 рік. Бюджет необхідно прийняти досить скоро, хоча Україна довела свою гнучкість в цьому відношенні. Якщо кабінет міністрів не в змозі прогнати бюджет через парламент, його слід змусити піти у відставку, хоча варто відзначити, що Україна раніше демонструвала більшу гнучкість в подібних обставинах.

У будь-якому випадку ці результати місцевих виборів, схоже, підтвердили, що в Україні більше немає бази для чинної парламентської більшості. Дійсно, в найближчі місяці може навіть виявитися проблематичним голосування більшості з окремих голосувань.

Найочевиднішим рішенням буде відсторонення чинної влади та розпуск парламенту, що може бути здійснено за допомогою ряду альтернативних процедур. Найбільш очевидним ініціатором такого кроку став би президент, який повинен бути досить ситий по горло своїм явним невиконанням передвиборчих обіцянок. Проте будь-який новий кидок передвиборчих кісток буде величезною азартною грою з невизначеними результатами для людини, який на короткий час сконцентрував у своїх руках більше влади, ніж будь-який попередній український правитель.

Менш ніж через півтора року після його інавгурації, президент Зеленський, схоже, перебуває в серйозній біді. Схоже, що у нього немає послідовної програми, і він повинен усвідомити це самостійно. Точно так само і партія "Слуга народу" Зеленського, схоже, перебуває в термінальній стадії занепаду, причому стрімкість її погіршення як політичної сили відображає торішній стрімкий підйом.

Водночас мало що вказує на те, що інші національні партії перебувають в якій би то ні було змозі замінити вмираючий бренд Зеленського. Низька явка виборців на місцевих виборах в Україні укупі з нездатністю великих партій перемогти місцевих чиновників вказує на кризу довіри до всього усталеного політичного класу.

Зеленський був обраний тому, що пообіцяв покінчити з культурою корупції, яка лежить в основі української політики. Після того як він відмовився від цих амбіцій, його народна підтримка впала. Цей гіркий досвід, швидше за все, змусить українських виборців бути більш обережними в пошуках нового національного спасителя, але це не вгамує спрагу до верховенства права й припинення безкарності.

Знову широко відкриті двері для появи нової політичної сили, готової боротися з корупцією і запропонувати українцям базову справедливість, якої вони прагнуть. Подібні вимоги вже привели до двох народних повстань в Україні. Голосування 25 жовтня є нагадуванням про те, що ці скромні очікування залишаються невиконаними, резюмує Ослунд.

Детальніше про те, хто, як і для чого бере владу в обласних центрах України 25 жовтня, читайте в передвиборчому проєкті ZN.UA "Країна по поличках" (українською та російською мовами).

Поділитися
Дивіться спецтему: Місцеві вибори 2020
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі