Хто займе головні пости в Євросоюзі — коротка характеристика ключових фігур

За підсумками багатогодинних дискусій, які проходили протягом трьох днів, лідери 28 країн Євросоюзу погодили кандидатури на ключові пости в найбільшому економічному і політичному союзі планети з населенням півмільярда людей.

Дотримано навіть гендерну рівність: два з чотирьох ключових постів вперше займуть жінки, повідомляє Кореспондент.

Європарламент – не законотворець, але без його схвалення не приймаються закони, в які він, до речі, може вносити правки.

Основна гілка законодавчої влади – Європейська рада, яка складається з глав усіх 28 країн ЄС і визначає політику союзу.

На цих виборах центристи втратили переконливу більшість, і баланс влади змістився від консерваторів до лібералів.

Вибори кандидатів на ключові посади в керівництві Європарламенту оголили відразу кілька розколів в ЄС і поставили під питання єдність і працездатність блоку, який переживає складні часи через Brexit, піднесення націоналізму і слабке економічне зростання.

За аналогією з національними лідерами у кожної партії був свій кандидат на посаду голови Єврокомісії, і передбачалося, що його займе лідер політичної сили, яка переможе. Посаду готували німцеві Манфредові Веберу.

Але в законах ЄС немає чіткого формулювання того, як проходять вибори, кандидат на пост голови Єврокомісії повинен вибиратися, "беручи до уваги вибори в Європарламент і провівши необхідні консультації".

Вже на першому саміті ЄС після європейських виборів стало ясно, що консенсусу немає. Тоді стали обговорюватися інші претенденти.

За ключовий пост - голови Єврокомісії, який займав Жан-Клод Юнкер - сперечалися Німеччина і Франція, але досягнутому компромісу між ними завадили країни Вишеградської четвірки за підтримки Італії, яка давно посварилася з Брюсселем через мігрантів.

Польщу, Угорщину, Чехію і Словаччину не влаштував запропонований заступник Юнкера, екс-міністр закордонних справ Нідерландів Франс Тіммерманс.

Однак голови євроінституцій обрані.

Восени Єврокомісію очолить 60-річна Урсула фон дер Ляйєн, давня соратниця канцлера Ангели Меркель і перша жінка на посаді міністра оборони Німеччини. При цьому Меркель - єдина з 28 членів ЄС, яка не голосувала за фон дер Ляйєн. В її партії більшість не підтримала цю кандидатуру.

Як пише Politico, Урсулу фон дер Ляйєн називають вундерфрау. Вона уродженка Брюсселя, шкільна королева краси, поліглот і мати сімох дітей. Отримала медичну освіту, написала дисертацію, прожила кілька років в США, а потім штурмом взяла висоти німецької політики.

Видання зазначає, що фон дер Ляйєн з незмінною посмішкою на камеру ідеально підходить для цієї посади. У неї є необхідний досвід, політичний родовід та особисті якості, які дозволяють виконувати цю найважчу в ЄС роботу.

Вона була одним з найпопулярніших німецьких політиків і улюбленицею ток-шоу, але на посаді міністра оборони Німеччини вона зазнала багато невдач, чим знизила свій рейтинг. Очікується, що тепер її місце в кабінеті Меркель займе Аннегрет Крамп-Карренбауер.

Урсулу фон дер Ляйєн називають проамериканським політиком. Вона проти поставок летальної зброї Україні, але закликає Захід вести себе більш жорстко з Росією для врегулювання ситуації на Донбасі.

Інший важливий пост - голови Європейського центрального банку - відійде другій найбільшій країні блоку - Франції. Його займе 63-річна глава Міжнародного валютного фонду Крістін Лагард, яка добре відома в Україні.

Поляка Дональда Туска на чолі Європейської ради змінить 43-річний бельгійський прем'єр Шарль Мішель. Напередодні він пообіцяв працювати над будівництвом "єдиної Європи, яка поважає національне розмаїття".

А за зовнішню політику Євросоюзу замість італійки Федерики Могерини буде відповідати 72-річний міністр закордонних справ Іспанії, соціаліст Жозеп Боррель, який називає Росію "старим ворогом".

Ще в 2006 році Боррель посперечався з російським президентом Володимиром Путіним про Україну на офіційній зустрічі. Іспанський політик звинуватив Москву у початку енергетичної кризи в Україні.

"Ми повинні подякувати Путіну за те, що взимку він перекрив Україні газовий вентиль, адже саме тому ми ведемо тут дискусії про загальну енергетичну політику", - заявив тоді політик, який обіймав посаду голови Європарламенту.

Найспокійнішу посаду - голови Європарламенту - займе італійський політик Давид Сассолі. Він стане наступником італійця Антоніо Тайані.

Кандидатуру 63-річного соціал-демократа, колишнього тележурналіста Сассолі підтримали, зокрема, члени консервативної Європейської народної партії, яка за підсумками виборів в Європарламент в кінці травня отримала найбільше мандатів.

Як повідомлялося, 3 липня місія ПАРЄ оголосила про дострокове припинення візиту в Україну в зв'язку з тим, що Верховна Рада відкликала запрошення для спостерігачів від організації на майбутніх парламентських виборах.

Рішення Верховної Ради стало відповіддю на дії Асамблеї.

У ніч на 25 червня ПАРЄ зняла санкції з делегації Росії без будь-яких додаткових умов. Наступного дня ПАРЄ відновила права російської делегації у повному обсязі.

При цьому РФ не виконала жодної умови для повернення до організації. Не деокупувала українські Крим і Донбас, не звільнила українських політв'язнів і військовополонених моряків.

Українська та грузинська делегації оскаржили рішення про повернення РФ до ПАРЄ, а делегація України відмовилася від участі в роботі ПАРЄ і попросила Верховну Раду терміново розглянути це питання. Депутати поставили перед президентом Володимиром Зеленським і МЗС питання про доцільність участі в інших органах Ради Європи.

Польща, Литва, Латвія, Естонія, Україна, Словаччина, Грузія та Швеція планують підготувати спільну резолюцію в ПАРЄ проти повернення делегації Росії.

Докладніше про проблеми ПАРЄ після відновлення статусу РФ читайте у матеріалі Володимира Кравченка "Яка Рада, така й порада" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".