Фінмоніторинг передав НАБУ дані про застви за фігурантів «Мндічгейта», але є одне «але»

Державна служба з фінансового моніторингу надало НАБУ відповіді на запити щодо застав, внесених за фігурантів «справи «Мідас» про корупцію в енергетиці, заявив глава Фінмону Філіп Пронін під час засідання тимчасової слідчої комісії Верховної Ради. Однак, ця інформація не допоможе НАБУ зрозуміти, звідки взялися ці гроші.

«Щодо застав, у нас було достатньо запитів від НАБУ і всі вони відпрацьовані. По всіх ми надали узагальнені матеріали, зробили перше коліно, друге коліно, і зараз відпрацьовуємо третє коліно. Ми в робочому порядку теж перебуваємо на контакті з Бюро», – заявив Пронін.

Водночас директор Національного антикорбюро Семен Кривонос зазначив, що НАБУ, дійсно, через якийсь час отримало відповіді на запити, але вони не містять повної інформації для відстеження весь ланцюжок надходження коштів. За словами Кривоноса, Бюро має назву компанії, яка внесла гроші, рахунки, з яких вони надійшли та саму суму застави.

«Далі, звідки в цієї компанії з’явилися кошти, чи вони містять ознаки легалізації або злочинного походження, такої інформації поки не надходило», – додав Кривонос.

Пронін же додав, що це, мовляв, інформація, яку досліджують, те саме «третє коліно». Але саме це найбільше цікавить НАБУ.

За словами голови Фінмоніторингу, вони не можуть блокувати транзакції та поступово отримують потрібну інформацію у банків, через які вносили застави. Водночас на питання народних депутатів, як Фінмон взагалі пропустив внесення 25 млн грн та 12 млн грн застави від компанії, створеної у травні 2025 року та з капіталом у 1000 грн, очільник держслужби заявив, нібито вони не бачать підозрілих транзакцій, а лише перевіряють походження коштів, коли ті вже надійшли. Очільник Фінмоніторингу додав, нібито служба зараз по кожній операції пише звернення до банків.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Держфінмон нарешті надіслав відписку НАБУ у справі про зловживання в оборонних закупівель

НАБУ та САП викрили масштабну корупційну схему впливу на високому рівні на стратегічні підприємства держсектору, зокрема на «Енергоатом». Її організатори отримували 10-15% вартості контрактів компанії у вигляді хабарів, а «відкат» сплачували контрагенти, яких їм навʼязували учасники схеми. Загалом фігурантам вдалося «відмити» 100 мільйонів доларів, легалізуючи їх через окремий офіс в центрі Києва, який належав родині колишнього депутата Андрія Деркача. І саме Тімур «Карлсон» Міндіч контролював відмивання грошей.

Семен Кривонос розповідав, що пособники справи протягом 15 місяців зливали інформацію через дірку у системі доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень. Крім того, бюро зіштовхнулось з опором під час розслідування з боку Фінмону, очільник якого Філіп Пронін фігурує в іншому провадженні НАБУ. 

Детальніше про Міндічгейт читайте у статтях «Операція «Мідас». Шлях абсолютної влади довжиною в долар» редакторки відділу внутрішньої політики ZN.UA Інни Ведернікової та «Як відреагує суспільство на Міндічгейт: майдани, перевороти, падіння рейтингу» редакторки відділу соціум Алли Котляр.