Нова команда президента Зеленського, який пообіцяв зламати стару корупційну і прогнилу державну систему, не зовсім розуміла, як це зробити, хоча здавалося, що новий прем’єр Олексій Гончарук систему держуправління знав зсередини. Про це у статті для ZN.UA пише експерт з питань державної служби та державного управління, ексчлен Координаційної ради КМУ з питань реформи державного управління та Комісії з питань вищого корпусу державної служби Сергій Сорока.
Ідеться про так звані «політичні звільнення» державних службовців категорії «А», право на які впродовж чотирьох місяців після призначення отримує кожний новий Кабінет міністрів: цю норму було впроваджено змінами до закону «Про державну службу» у вересні 2019 року.
"Мета такої норми проголошувалася «благородна» — швидке очищення державної служби від «токсичних» і неефективних керівників, які могли гальмувати реформи. У результаті було запущено карусельну зміну керівників державних органів, яка разом із зміною урядів стала хронічною (приклад Державної митної служби —показовий). Країна знову наступила на старі граблі. А президент і прем’єр-міністр недавно публічно заявили про «кадровий голод» у владі, оскільки мало хто з професіоналів погоджується очолити часто токсичні державні органи з високою ймовірністю бути звільненим без пояснення причин за два-три місяці", - пише автор.
За його словами, державних секретарів міністерств було практично повністю замінено. Хоча метою створення цього інституту було сформувати професійну касту вищого корпусу державної служби та зберегти інституційну пам'ять реформ, яку держсекретарі, захищені від звільнення законом, мали передавати новим міністрам-політикам. Щоб ті, скориставшись позитивним досвідом попередників, формували й реалізовували свою політику, просуваючи країну далі.
"Наразі каста вищих державних службовців, яка щойно почала формуватися, зруйнована, деморалізована й не захищена від політичного свавілля. «Лікування» перетворилося на руйнування організму, який тільки-но починав «спинатися на ноги», - вважає Сорока.
Зазначається, що наразі держсекретарі й керівники агентств, служб та інспекцій знову політично залежні, оскільки згідно з новою нормою закону можуть бути звільнені без пояснення причин упродовж чотирьох місяців після зміни уряду.
"У квітні минулого року, з огляду на карантин і локдаун, було скасовано конкурси на посади державної служби. Локдаун потім закінчився, а конкурсів досі не відновили. Як це часто буває, коли «політична доцільність» не дає спокою, декотрі норми, що впроваджувалися як тимчасові, стають постійними. За цей час поза конкурсом на вакантні посади призначено понад 18 тисяч державних службовців, із них 129 — категорії «А»", - акцентує свою увагу автор.
Він переконаний, що ще однією проблемою є фактична руйнація Комісії вищого корпусу державної служби. За його словами, вона зруйнована не тільки через припинення конкурсів, а й тому що з мотивів «політичної доцільності» останнім часом вона формувалася непрозоро.
"Щоб Комісії довіряли, до її складу мають входити фахівці, професіоналізму й доброчесності яких довіряє суспільство, а влада — їх принаймні поважає", - резюмує Сорока.
Наразі каста вищих державних службовців, яка щойно почала формуватися, зруйнована, деморалізована й не захищена від політичного свавілля. Чергове «лікування» перетворилося на руйнування організму, який тільки-но починав «спинатися на ноги». Ще більше подробиць про проблеми реформи державної служби в матеріалі Сергія Сороки «Інституції vs революції. Держслужба».