До Європарламенту від Польщі балотуються колишні громадяни України

Незабаром в ЄС відбудуться вибори до Європарламенту. Вперше від кількох польських партій будуть балотуватися вихідці з України. На жаль, в разі обрання, деякі з них можуть, швидше, завдати шкоди Україні, ніж дати привід пишатися українцями в Європарламенті.

Аналіз, який пропонує Європейська правда, охопив списки чотирьох найбільших виборчих об'єднань - тих, які зареєстрували своїх кандидатів у всіх 13 виборчих округах Польщі. Це "Право і справедливість" (чинна партія влади), "Європейська коаліція" (об'єднала опозиційні партії PO, PSL, SLD, Nowoczesna, Zieloni), список "Ліві разом" (на базі партії Razem) і широка коаліція націоналістів "Konfederacja KORWiN Braun Liroy Narodowcy ".

Кожне об'єднання запропонувало по 10 кандидатів на кожен з округів, при цьому в списках двох партій виявилися натуралізовані вихідці з України - тобто ті, хто має громадянство Польщі та право бути обраним.

У списках націоналістичної "Конфедерації" виявилася уродженка Донецька Лілія Мошечкова. Вона балотується в окрузі, який охоплює Підляське та Вармінсько-Мазурське воєводства.

Український громаді в Польщі її прізвище відоме з часів початку російської окупації. І відоме не з кращого боку. Мошечкова під Варшавським православним собором збирала допомогу для окупованих районів Донецької та Луганської областей. Ще тоді виникли питання, призначається ця допомога лише мирним жителям чи проросійським бойовикам (видання української діаспори в Польщі писало про це в 2016 році). А сама дончанка тоді не соромилася російської риторики на кшталт "війни".

Польські медіа зацікавилися Мошечковою, коли знайшли її фотографію з байкером "Хірургом"-Залдостановим, другом Путіна і лідером "Нічних вовків". Також фотоархіви підтвердили, що вона разом зі скандально відомим європарламентарем Корвін-Мікке (склав мандат у минулому році) їздила в окупований Крим - в порушення законодавства України. А під час візиту до Варшави президента Порошенка її помітили у натовпі з прапором Росії.

Зараз Мошечкова коментує польські та українські події для російських урядових ЗМІ, створюючи інформаційні приводи для сепаратистських ЗМІ на сході України. А "агентство "Новоросія" поширювало її заяву, нібито Польща готується до "реприватизації" Західної України (що, звичайно ж, було фейком). З'являється вона і в польських медіа, де коментує, зокрема, кримську тематику.

Іншим мігрантом з України, який балотується від польських націоналістів, є діяч з Любліна Володимир Осадчий. Його політична кар'єра також розквітла після окупації Криму - до 2014 року Осадчий жив у Польщі, але був значно менш помітний у "кресовому середовищі". На відміну від пані Мошечкової, Осадчий, як стверджується, походить з Західної України, але звідки саме - невідомо. Є версії, що зі Львова або з Волині.

Протягом кількох років медіа, які промотують політика (а це "Радіо Марія" і портал Kresy.pl), написали для нього гарну "польську кресову біографію", але досі є припущення, що його "полонійна молодість" є фікцією. Осадчий так само, як і Мошечкова, співпрацює з афілійованими з Кремлем установами і виступає в прокремлівських медіа. А ще нинішній кандидат у Європарламент був співавтором "української" частини прийнятої в минулому році скандальної поправки до Закону про інститут національної пам'яті, яка стала ще одним поштовхом до загострення у відносинах Варшави і Києва.

Незважаючи на начебто різне походження, Осадчого і Мошечкову об'єднує постійне повторення тези, що Україна є неофашистською державою, з якою Варшава повинна поводитися суворо.

Двоє інших кандидатів, вірніше, кандидаток, йдуть у Парламент за списками лівої "Весни".

Оксана Литвиненко родом з Луганська, переїхала до Польщі з Києва в 2003 році. Оселилася в Торуні (місто в центральній Польщі, недалеко від Бидгощ), оскільки її чоловік отримав роботу в Університеті Миколи Коперника. Зараз вона - одна з найвідоміших борців за права жінок в Торуні. Ставлення до України з її боку інше, ніж у попередніх героїв. Напис "#FreeSentsov" на одній з фейсбук-аватарок вже є певним індикатором.

Розмірковуючи про свій 16-річний досвід української мігрантки в Польщі, Литвиненко помітила: спочатку українцям говорили, що серед них можуть бути тільки злочинці та повії, а тепер кажуть, що вони - націоналісти, бандерівці. Оксана реалізується в Польщі в сфері, яка не пов'язана з українцями (хоча і тут їй нерідко трапляється чути "останній аргумент" про Бандеру). Вона - одна із співорганізаторів іронічного протесту "Хрия під Радіо Марія" - пікету феміністок в Торуні, який вперше відбувся в минулому році. Його учасники протестують проти фінансування державою діяльності Тадеуша Ридзика і проти втручання католицького духовенства в теми жінок або меншин. В цьому році проти заходу, який проводять з досить великою часткою гумору, повстали місцеві діячі партії влади, намагаючись заборонити протест. Суд встав на сторону активісток.

Другою українською мігранткою в списках "Весни" є Лілія Твардош, яка в інтерв'ю українському порталу UAinKrakow.pl заявила: "У мене є дві батьківщини - Одеса і Краків. Зараз я можу зробити щось хороше для Польщі, а в майбутньому - і для України". Лілія говорить, що в команді "Весни" вона - єдиний нотаріус.

Жінка живе в Польщі більшу частину свого життя, з 1997 року. У студентські часи співпрацювала з Галиною Неч, науковцем, яка займалася захистом біженців (померла в 2002 р.). Лілія також хоче захищати права людини на форумі ЄС.

Названі кандидати на обрання у Європарламент мало схожі один на одного і відрізняються від більшості тих українців, які брали участь в інших польських виборах - парламентських і особливо місцевих. Жоден з цих кандидатів не просив про підтримку діаспорських організацій для цього балотування, а ті, що йдуть за списком націоналістів, відверто критикують українців як громаду. Однак це не применшує того факту, що і такі люди є серед мігрантів, які приїхали з України.

І окремо засмучує те, що в списках двох ключових політичних об'єднань, які, швидше за все, отримають більше місць в Європарламенті - тобто "Європейської коаліції" і "Права і справедливості" - не знайшлося місця жодному громадянину Польщі українського походження.

Згідно із дослідженням Європейської ради з міжнародних відносин, антиєвропейські партії можуть одержати третину місць у Європейському парламенті. Наразі близько 23% членів Європарламенту належать до антиєвропейських партій, від ультралівих до ультраправих, але це число може зрости як мінімум до 33%.

Детальніше про майбутні вибори читайте у матеріалі DT.UA "Експлейнер: Вибори до Європарламенту і чому вони важливі".