«Дикунська десакралізація почалася з «першої реформи»»: політики, журналісти й активісти про протести під ОПУ

Напередодні під будівлею Офісу президента України відбулася акція на підтримку одеського активіста Сергія Стерненка. Її приурочили до 26 дня народження активіста, який той змушений святкувати в СІЗО.

Прихильники Стерненка вимагали відставки міністра МВС Арсена Авакова і генпрокурорки Ірини Венедіктової. Під час акції учасники закидали поліцію фаєрами, обмалювали стіни будівлі Офісу президента, вибили двері та вікна, а також намагалися підпалити табличку с надписом «Президент України». 

Більшість парламентських старожилів і неофітів зійшлися на тому, що вандалізм на акціях протесту неприпустимий, а розмальований фасад Офісу президента фактично став символом десакралізації інституту верховної влади.

Але те, що відбувалося на Банковій стало свого роду розтином гнійника, оголивши проблеми нереформованих судів, корумпованих правоохоронців, політично мотивованого переслідування незручних для влади і її спонсорів активістів та громадських діячів.

Головна редакторка «Дзеркала тижня» Юлія Мостова вважає, що початок дикунської десакралізації було покладено не вчора.

«Дикунська десакралізація, плоди якої ми побачили вчора, почалася з «першої реформи», коли з'ясувалося, що до ОП можна в шортах і сандалях, а прем'єру в Кабмін на самокаті. А поліція? Спостерігати за зґвалтуванням або вбивством, стояти осторонь і потім обіцяти відловити винних по фото з камер стеження? Так тепер міністр мстить за бізнес друга, що потрапив під санкції РНБО? Неповага до некомпетентної і десакралізованої влади змусить боятися тих, хто підніме владуа з підлоги », - підкреслює журналістка.

Народний депутат Ярослав Юрчишин ( «Голос»), який брав участь в акції, вважає, що шкоду будівлі не можна порівняти зі шкодою особистості. Депутат вважає, що реставрація будівлі - питання одного дня, а заручників влади так швидко не звільнять.

«Моралізаторів про шкоду будівлям просто прошу оцінити збиток, нанесений Сергію Стерненку який своє 26-річчя святкує в СІЗО, або родині Андрія Антоненка, яка не бачили його вдома місяцями. І таких справ сотні, якщо не тисячі. Що важливіше: життя людей або їхніх творінь?», - написав він у Facebook.

На акції також був присутній виключений з фракції «Слуги народу» депутат-викривач Гео Лерос.

Колишній міністр оборони України Анатолій Гриценко також вважає, що такий протест лише нашкодить незаконно засудженому активісту. «Хто виграє від такого? Не Стерненко і не громадськість точно. Бенефіціарами вандалізму будуть Путін і Порошенко з Медведчуком », - пише Гриценко у Facebook.

Блогер Антон Ходза опублікував свою версію того, що сталося під ОПУ, закликавши акцентувати увагу на причинах протесту - наявності політв'язнів в Україні.

«Хотів би висловити подив тим людям, для яких розмальована фарбою стіна - це проблема державного значення. А безневинні люди, які багато днів сидять у в'язниці - це не проблема», - зазначив Ходза.

Фракція «Слуги народу» вимагає від правоохоронців дати юридичну оцінку подіям, визначити ступінь провини учасників акції і домогтися компенсації збитку - 2 млн гривень.

«Фракція «Слуги народу» завжди принципово підтримувала право громадян на мирний протест як один з головних проявів демократії. Водночас ми категорично не сприймаємо спроби підмінити цивілізоване висловлення незгоди з діями влади насильством, вандалізмом, наругою над символами нашої держави», - зазначила заступниця голови фракції СН Євгенія Кравчук.

Крім того, «слуги» вимагають вивчити записи з камер спостереження, щоб встановити можливість «замовлення з боку тих чи інших політичних сил і фігур», маючи на увазі Петра Порошенка та «ЄС».

«Окремо вимагаємо кваліфікувати участь у вчорашній акції народних депутатів, чия відповідальність перед громадянами і законом незрівнянно вище», - додала Кравчук.

Партія влади ініціювала проведення позачергового засідання за участю силовиків, щоб дати оцінку тому, що сталося, і поставити міністрам «конкретні завдання».

Радник Офісу президента України Михайло Подоляк назвав те, що відбувалося на акції протесту, «відвертим презирством до суспільства, до адекватності, до суті протесту як такого» і спробою спровокувати насильство.

«Розбите скло у вікнах поміняють, написи зі стін - змиють. Сліди від піротехніки на стінах Офісу президента приберуть. А ось те, що друзі Стерненка самі себе показали руйнівниками, вже не виправиш», - додав він.

Подоляк також звинуватив протестувальників у підігруванні «пропагандистським кліше» про те, що на вулицях Києва начебито постійно відбуваються заворушення.

Співголова фракції «Європейська солідарність» Ірина Геращенко зазначила :

«Не сприймаю подібні методи боротьби з владою. Боротися з будівлями завжди легше, ніж із жителями цих будівель... Вандалізм дискредитує будь-який протест. Подібні методи протесту не сприяють звільненню політв'язнів і працюють виключно на картинку для раша-ТБ».

Аналогічну позицію в соціальних мережах озвучили близькі до п'ятого президента України Петра Порошенка політологи і ЛОМи. Усі вони нагадали про те, що під час Майдану не була розбита жодна вітрина, а акція 20 березня лише нашкодила Стерненкові.

Один з лідерів «Опозиційної платформи-За життя» Вадим Рабинович використовав те, що трапилося, як привід нагадати про санкції РНБО щодо лідера політради партії Віктора Медведчука, маскуючи шпильку на адресу «слуг» наріканнями з приводу «десакралізації інституту влади».

«Сталася повна десакралізація інституту верховної влади в країні. Влада на своє публічне приниження відповіла гучними скаргами на протестувальників і одним заарештованим, якого швидше за все або відіб'ють або відпустять. Введіть вже санкції проти винних на РНБО. Не обов'язково це допоможе, але хоча б повна безпорадність буде не так сильно кидатися в очі», - заявив він.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Акція на підтримку Стерненка: на Банковій підрахували збитки

23 лютого Приморський суд Одеси визнав Сергія Стерненка винним у «викраденні людини заради заволодіння 300 гривнями» і засудив його до 7 років і 3 місяців позбавлення волі з конфіскацією половини майна. Справа ґрунтувалася лише на свідченнях викраденого – місцевого проросійського політика Сергія Щербича. Захист Стерненка припускає, що підпис Щербича у кримінальному провадження підробили.

Докладніше про справу Щербича, у викраденні й катуванні якого Стерненка звинувачували з 2015 року, читайте в матеріалі Інни Ведернікової «Справа Стерненка. Хроніки реваншу» у ZN.UA.