Підтримуючи принцип невтручання органів виконавчої влади в поточну діяльність органів місцевого самоврядування, в затвердження ними внутрішньої структури, місцевих бюджетів, стратегій розвитку, - представникам окремих органів місцевого самоврядування слід також утримуватися від нелогічного бажання диктувати виконавчій владі, як їй організувати діяльність своїх територіальних органів, і в межах яких районів, вважає заступник міністра розвитку громад та територій України В'ячеслав Негода.
"Наголошую: територіальний поділ держави на нові райони відбувається під нову, більш ефективну систему виконавчої влади, а не для організації місцевого самоврядування, яке має розвиватися у громадах", - зазначає він у матеріалі для ZN.UA.
За словами Негоди, для суспільного консенсусу було зроблено все можливе. Проєкти рішень щодо районів розроблялися й узгоджувалися не лише з участю обласних адміністрацій, а й із залученням всеукраїнських асоціацій, обласних і багатьох районних рад, міських голів. Так, їхня думка важлива, але не може бути вирішальною, хоча б із огляду на те, що навіть в асоціацій були і є діаметрально протилежні позиції, додає автор.
Але не буває реформ, яким не чинять опір, наголошує заступник міністра. "Усі масштабні зміни в державному будівництві спрямовані на трансформацію неефективних владних систем із великою кількістю чиновників, які зрослися з цими системами, яким там досить комфортно, і чия точка зору чи позиція декого інколи не виходить за межі власного робочого крісла. Сьогодні цей опір, хоч і замаскований, досить помітний не тільки з боку частини райрад, а й із боку частини райдержадміністрацій, представників інших органів влади районного рівня та окремих громад: влаштовують гучний лемент і "оплакують" ліквідацію "своїх" районів чи борються за право бути райцентром", - підкреслює Негода.
На думку автора, причиною такої поведінки є підготовка до місцевих виборів. Серед "захисників" нинішніх районів є частина місцевих політиків і партій, які розпочали виборчий марафон на місцеві вибори. Пропонувати ідеї розвитку – надважка тема, а ось захищати район, та ще й зі 100-літньою історією, - подається як такий собі місцевий патріотизм, пояснює він.
"Звісно, в кожного свої інтереси, але всі вони позиціюють себе захисниками інтересів жителів району, котрі «потерпатимуть», якщо райцентр опиниться в іншому місці, а не в них. Насправді жодної трагедії не буде. Нові райони утворюються для організації системи виконавчої влади, а це – місцеві адміністрації, поліція, фіскальні органи, держзем, держстат та ін., а також прокуратури, судів. Невдячна справа – пояснювати таким опонентам чи "диванним експертам", що жителі району живуть не в районах, а в селах, селищах, містах, і майже всі (!) адміністративні та комунальні послуги мають і будуть надаватися у громадах, зокрема ЦНАПах. Для них це не аргумент. Їм потрібен свій район", - каже Негода.
Чому Україні варто розпрощатися із радянщиною у питанні територіального поділу та чим загрожує незатвержденнях нових районів Верховною Радою, читайте у статті В’ячеслава Негоди "За крок до майбутнього".