CNBC: Санкції не зупинять Путіна, ось що зупинить

Всього цього не достатньо. Вражаючі поставки оборонного озброєння армії України, хоч вони й були важливі для неймовірної стійкості й опору країни, не зупинили путінські повітряні удари по цивільних цілях й центрах міст.

Безпрецедентні економічні й фінансові санкції проти Росії, попри свій історичний масштаб й охоплення, не завадили Владіміру Путіну піти на ескалацію його страшної війни проти України. Цього недостатньо.

Про це в статті для CNBC пише головний виконавчий директор Atlantic Council Фредерік Кемпе. Неочікувана трансатлантична й міжнародна єдність, вираженням якої стала також підтримка резолюції Генеральної асамблеї ООН з боку 141 країни, не змусила Путіна відступити. Єдиними країнами, які виступили на його боці під час голосування, були Білорусь, КНДР, Еритрея й Сирія. Хіба може бути ще більш явна ознака того, що Путін перетворив себе на парію? Але, все ж, цього не достатньо.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

«Так виглядає самотність»: Зеленський і Кулеба відреагували на антиросійську резолюцію Генасамблеї ООН

Надто багато країн у світі досі відводять погляд. 35 країн ООН утрималися від осуду Росії, сподіваючись, що потворна поведінка Путіна мине без потреби для них виступати проти міжнародного злочину. Спроби США і деяких їхніх партнерів вмовити китайського лідера Сі Цзіньпіна не підтримувати путінську воєнну машину теж провалилися. Хоча жодна інша країна наразі не в силах зробити більше, ніж врятувати життя й зупинити війну, ніж Китай.

Путін отримав китайське «зелене світло» на вторгнення від Сі Цзіньпіна у їхній спільній заяві під час відкриття зимової Олімпіади, в якій йшлося про «безпечні» відносини. Російський автократ виконав свою частину угоди, відклавши вторгнення до закінчення змагань в Китаї. Сі, зі свого боку, відмовляється дистанціюватися від Путіна.

Досі реакцією цивілізованого світу на російське вторгнення в Україну була демонстрація єдності. Адміністрація Джо Байдена заслуговує на похвалу за всі публікації розвідувальних даних про наміри Путіна перед війною, таким чином чітко вказавши на винного, а потім очоливши відповідь світу. Європейські об’єднані дії проти Путіна особливо вражають, зважаючи на близьке розташування Москви й залежність від російського газу. Німеччина за вихідні зробила більше, ніж за попередні 20 років для боротьби з російським реваншизмом. Вона скасувала заборону на продаж зброї Україні, підвищила витрати на оборону вище 2% від ВВП. В бюджет на 2022 рік також внесений особливий план для армії на 100 мільярдів доларів.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Антивоєнні демонстрації у Німеччині

Якщо все це все ще не змінює путінський курс, єдиний відповідальний варіант - це ще більше рішучих дій і швидко: більше санкцій, більше військової підтримки, більше міжнародної єдності. Є дві переконливі причини, щоб обрати такий курс.

Перша - гуманітарна. Безжальні російські авіаудари по цивільних в Україні спровокували найбільшу кризу з напливом біженців з часів Другої світової війни. Друга причина - історичний імператив. Існує потреба змінити глобальну траєкторію, яка може дозволити жорстокій автократії й чи кривавому хаосу змінювати глобальне майбутнє.

«Вторгнення Путіна в Україну покінчило з 30-річним відпочинком американців від історії. Вперше з часів Другої світової війни США мають справу з могутніми, агресивними ворогами в Європі й Азії, які намагаються повернути колишню славу через захоплення територій і сфер впливу. Війна Путіна - це холодний душ, необхідний для пробудження демократичних урядів в реальності нового світу. Світу, в якому наша стратегія останніх часів надзвичайно неефективна проти довгострокових викликів, з якими ми маємо справу», - писав ексдиректор ЦРУ Роберт Гейтс в статті для Washington Post.

Кемпе погоджується, що війну Путіна проти України варто розглядати не як небезпечний епізод, а епохальний виклик. Розуміючи це, що потрібно зробити?

Центр Стратегії й безпеки Скоукрофта в Atlantic Council склав список деяких дієвих військових ідей, опитавши 37 експертів у сфері національної безпеки. Кожну з них оцінили з огляду на баланс між позитивною вигодою і ризиком ескалації. Найкращі серед них:

• відправити ще більше ударних безпілотників, які українські військові вже дуже ефективно використовують;
• надати засоби електронної боротьби включно з обладнанням, яке блокує супутникову навігацію й зв’язок ворога. Це покращить українські можливості зривати й сповільнювати путінський наступ;
• розширити українську критичну ППО короткої дальності, передавши більше наземних систем близького розгортання, щоб краще захищатися проти російських літаків й ракетних ударів;

Крім того, Кемпе радить все ж закрити небо хоча б частково - над регіонами на заході України, які межують з кордонами Польщі, Словаччини, Угорщини й Румунії. Можна зрозуміти, чому США і НАТО досі відмовлялися від створення безпілотної зони над усією Україною. Але у випадку західної частини країни це буде відповідати гуманітарним потребам. Таке часткове закриття неба буде легше втілити з військової точки зору через близькість регіону до західних військових баз. Крім того, це буде демонстрацією рішучості.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Резніков закликав закрити небо над Україною після атаки на Яворівський полігон

Крім того, США і Європа, а також їхні глобальні партнери, повинні розширити вражаючий список санкцій проти Росії. Як зауважили колишній старший радник директора Служби контролю іноземних активів у Міністерстві фінансів США Браян О’Тул і екскоординатор політики санкцій в Держдепартаменті Деніел Фрід, санкції «розчавили російську фінансову систему, обвалили рубль, спровокували вірогідний дефолт і, можливо, загнали російську економіку в депресію».

Але путінські війська продовжують атакувати, завдаючи удари по цивільних і перетворюючи міські центри в руїни. Тож О’Тул і Фрід запропонували меню з наступних кроків для посилення ефекту:

• розширення санкцій проти поплічників й підлеглих Путіна;
• поширення санкцій на ще більшу кількість банків й ключових компаній (а саме «Газпромбанк», «Россельхозбанк», «Альфабанк». «Совкомфлот», «Российские железные дороги», «АЛРОСА»);
• блокування російського уряду за допомогою санкцій проти всіх державних компаній;
• якщо все це зазнає невдачі, то можна запровадити повне фінансове ембарго й заборону всіх транзакцій, експорту й імпорту з Росією.

Немає жодного сумніву, що Путін продовжить ескалацію, якщо не буде зроблено більше для того, щоб його зупинити. 

Путін вже програв. Він ніколи не зможе повністю придушити й окупувати Україну. Крім того, він вже завдав критичний удар самій Росії, чий вплив і престиж він обіцяв побудувати. Однак, опоненти Путіна ще не перемогли. Порятунок України й підтримка спільної мети - це ключ до формування глобального майбутнього. Тому все те, що вже було зроблено проти Путіна, вражає. Але цього все ще не достатньо.