В Україні депутатів опозиційних фракцій призначають у непопулярні комісії. Також їх позбавляють функції контролю у стратегічно важливих комісіях — бюджетній і земельній, за перебування в яких змагаються всі без винятку політики, адже там розподіляють найцінніші ресурси громади. На знак протесту такі депутати можуть не ходити на засідання комісій. А без кворуму, комісія взагалі може не засідати. Координаторка руху ЧЕСНО.Київ Ірина Латиш у своїй статті для ZN.UA “Місцеве самоврядування: чому в багатьох радах громад заблоковано роботу комісій?” пояснила, як можна вирішити ситуацію з блокуванням комісій.
Авторка звернула увагу на те, що депутатська робота є волонтерською та не оплачується. Тому фінансові важелі впливу громади на депутатів відсутні.
Більше того, депутатська більшість може проігнорувати не лише волю одного депутата на членство в певній комісії, а й законне право фракції на “пропорційне представництво в постійних та тимчасових комісіях ради”. Останнє гарантовано статтею 28 Закону України “Про статус депутатів місцевих рад”.
Згідно з правом на пропорційне представництво, кожна фракція в місцевій раді повинна мати право на головування в певній комісії та на членство в різних, якщо у неї достатньо депутатів, щоб охопити комісії. Однак, на практиці на цю норму закону ніхто не зважає, бо виписана вона дуже нечітко.
Латиш також зазначила, що опозиційним фракціям не віддають головування у бюджетній чи земельній комісії. Але, за її словами, головування у регламентній комісії — це те, що повинна б була мати опозиція як інструмент впливу на дотримання в раді регламенту і процедур, які передбачені законом.
Згідно з даними руху ЧЕСНО, бувають навіть випадки, коли опозиційні фракції не мають навіть голів комісії, а їхніх членів просто розкидали у непопулярні комісії — регламентну, освітню та інші.
“Все, що треба зробити законотворцям, це прописати на законодавчому рівні, що депутати мають розподілятися у комісії після написання власних заяв і для потрапляння до комісії місцевої ради не потрібне рішення ради. Достатньо просто заяви депутата. Зараз склад комісій обирається більшістю ради”, - зазначила авторка.
Вона не виключає можливості, що існує ризик, що всі депутати захочуть або в бюджетну, або в земельну комісію. Також популярною є комісія комунальної власності чи ЖКГ. Але всі освітні й регламентні комісії, як зазначила авторка, дійсно формуються за залишковим принципом. Відповідно, є ради, де освітня і регламентна комісії взагалі не збираються. Директор програм практичної політики Інституту політичної освіти Олександр Солонтай вважає доцільним у такому випадку об’єднати комісії й у такий спосіб їх укрупнити.
“Тож більш ефективно депутатів, які не засідають, перевести у склад тих комісій, де вони хотіли би бути. І на ті комісії, де найбільший склад, передати ті питання, якими не горять бажанням займатися місцеві політики, — освіти, спорту, медицини, регламенту. Тим більше що дані свідчать: проєктів рішень у цих комісіях доволі мало”, - зазначила Латиш.
Авторка також вказала, що ще одне питання, яке потребує врегулювання стосується того, хто має головувати в регламентній комісії, яку, по суті, мали б віддати опозиції. Наприклад, у парламенті, комісію з питань свободи слова віддали ОПЗЖ.
Усі статті Ірини Латиш для ZN.UA читайте тут.