Аналітики «ЧЕСНО» склали антирейтинг прозорості міськрад України

Аналітики «Руху Чесно» дослідили, наскільки прозорими у своїй діяльності є міські ради України. Аналіз проводили, вивчаючи документацію земельних комісій, оскільки саме ця та бюджетна комісії зазвичай є ласим шматком для місцевих депутатів.

У цих комісіях розподіляють невідновлювальні ресурси громад (землю, зелені зони, заплави) та планують, як витрачатимуть податки містян. Тож комісія є першим і важливим фільтром, який може не допускати неякісний або скандальний проєкт рішення до прийняття.

Та чи завжди міськради прозоро і докладно протоколюють засідання комісій, зокрема поіменне голосування?

Рух ЧЕСНО

• Київ, Луцьк, Харків, Житомир, Івано-Франківськ, Чернівці

Земельна комісія у Києві – одна з найпопулярніших. Однак поіменні голосування своїх депутатів не оприлюднює.

«Попри те, що засідання земельної комісії Київради транслюється онлайн, зрозуміти, як саме голосує кожен член комісії, неможливо. Голова оголошує загальний результат голосування, а у протоколах засідання комісії не вказується поіменне голосування депутатів», - наголошують аналітики.

Що стосується пленарних засідань сесій Київської міськради, питань до прозорості голосувань не виникає. Система «Рада-4» працює майже без збоїв, із сесій ведеться трансляція у YouTube.

Кнопкодавство у Київраді було унеможливлене ще у 2015 році завдяки сенсорній кнопці.

Аналогічний підхід до «поіменки» спостерігається у міськрадах Луцька, Харкова, Житомира та Івано-Франківська. У протоколах земельної комісії Чернівецької міської ради не вказується, як голосують депутати, лише подається загальний результат. 

• Полтава та Ужгород

На сайтах міськрад Полтави та Ужгорода аналітики взагалі не змогли знайти протоколів засідань земельної комісії, не кажучи вже про те, щоб там було поіменне голосування.

• Миколаїв, Суми, Одеса і Львів

У Львові, Одесі, Запоріжжі, Миколаєві й Сумах у протоколах засідань земельних комісій поіменне голосування вказується прозоро і докладно.

Земельна комісія Миколаївської міської ради вказує у протоколах, як голосують депутати, якщо голосування не одностайне. Також у Миколаєві є окремі файли з «поіменною» в таблицях до кожного питання.

У протоколі засідання земельної комісії Львівської міської ради також чітко видно, хто з депутатів як голосував.

Протокол засідання земельної комісії Сумської міської ради засвідчує, що там педантично вказують прізвища депутатів у дужках біля кожної позиції з питання. 

Так само в Одеській міській раді протоколюється засідання земельної комісії, якщо голосування не одностайне. 

• Тернопіль, Херсон, Дніпро й Чернігів

У Тернополі, Херсоні, Дніпрі й Чернігові поіменне голосування з протоколів можливо встановити методом виключення. 

Земельна комісія Тернопільської міської ради вказує прізвище депутата, голосування якого відрізняється від голосування більшості.

У Дніпровській міськраді комісія голосує переважно одностайно, але в окремих випадках вказується, хто голосував інакше.

У земельній комісії Херсонської міської ради вказують прізвища депутатів, які голосують проти, утримуються або не голосують.

У протоколах засідання земельної комісії Чернігівської міської ради голосують переважно одностайно. Якщо депутат не голосує через конфлікт інтересів, його прізвище вказується.

• Черкаси

Земельна комісія Черкаської міської ради рахує не всі голоси. Так, у протоколі за 7 липня згадується, що на засідання комісії присутні дев’ять депутатів, водночас проєкт рішення підтримали сім. Якої думки дотримувались двоє інших членів – невідомо.

Рух ЧЕСНО

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Нерівні умови: як колишні депутати Київради вигравали вибори

Програвши місцеві вибори, особливо – до  обласних рад, партія влади зробила ставку на широкий компроміс. В результаті у «Слуги народу» в 12 областях – свій голова облради і ситуативна більшість, що об'єдналася під розподіл обласного «пирога». Союзи партії влади мають безрозмірний діапазон. Починаючи від ЄС і «Свободи» і закінчуючи ОПЗЖ.

Однак й інші партії з легкістю вступали в неприродні союзи, опускаючи питання ідеології заради миттєвих корисливих інтересів і лояльності центральної влади. Як, навіщо і де особливо яскраво, – читайте в бліц-дослідженні Олександри Дем’яненко «Хто взяв владу в обласних радах?» у ZN.UA.