Агресія РФ наділила Україну моральним і політичним правом ініціювати новий Гельсінський процес - думка

Зміни безпекової ситуації в Україні, довкола неї й у світі загалом, що відбулися через російську агресію і стали її наслідком, наділили Україну імперативним моральним і політичним правом ініціювати новий Гельсінський процес та проведення консультацій відповідно до Будапештського меморандуму для обговорення способів не тільки розв'язання російсько-українського конфлікту, а й нейтралізації новопосталих загроз розповсюдження ядерної зброї.

Такою думкою поділився у своїй статті для DT.UA доктор політичних наук Віктор Котигоренко.

"Питання національної безпеки України та відновлення повноти її суверенітету, порушених російською агресією, можуть бути вирішені виключно в координатах геополітичної безпеки, і аж ніяк не рамках "Тристоронньої контактної групи плюс 2". На європейському просторі ці координати було погоджено у процесі підготовки та за результатами Наради з безпеки і співробітництва в Європі і зафіксовано Заключним Актом Наради, який підписали глави 35 держав 1 серпня 1975 р", - йдеться в статті.

Як зазначає Котигоренко, базовим параметрам Акта відповідали укладені після розпаду Радянського Союзу двосторонні договори між Україною і Росією, а також "Меморандум про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї" від 5 грудня 1994 р.

"Разом з Росією його підписали Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії, а також Сполучені Штати Америки. Меморандум набував чинності "з моменту підписання". Китай і Франція Меморандум не підписували. Безпекові гарантії Україні вони оприлюднили Заявою уряду КНР від 4 грудня 1994 р. та Декларацією Франції із супровідним листом президента Ф.Міттерана від 5 грудня 1994 р. Особливістю текстів двох останніх документів, порівняно з текстом Меморандуму, є відсутність у них положення, що ці дві країни "будуть проводити консультації у випадку виникнення ситуації, внаслідок якої постає питання стосовно цих зобов'язань", - йдеться в статті.

На думку Котигоренка, наразі в публічному дискурсі немає інформації про те, чи влада України ініціювала проведення консультацій з державами, котрі підписали Будапештський меморандум, у зв'язку з російською агресією та фактами економічного тиску, який Росія чинила щодо України раніше й чинить досі.

"Будь-які спроби виправдати відсутність відповідних ініціатив, у тому числі не мотивованими по суті поясненнями, що Меморандум буцімто не є міжнародним договором і тому не має юридично зобов'язуючої сили, не можуть бути переконливими. Так само непереконливими будуть і посилання на англомовну версію назви документа, де вжито словосполучення "security assurances", а не "security guarantees". Перше в перекладі ближче до українськомовного "запевнення щодо безпеки", на відміну від другого, яке перекладається саме як "гарантії безпеки" або "безпекові гарантії". Якими б не були тонкощі перекладу, вони жодним чином не спростовують зобов'язання підписантів Меморандуму проводити консультації щодо взятих ними на себе зобов'язань", - йдеться в статті.

Нагадаємо, що перший віце-спікер Верховної Ради Ірина Геращенко заявляла, що Україна виконала зобов'язання, передбачені Мінськими угодами, в частині надання особливого статусу Донбасу. Закон про особливий статус Донбасу не може вступити в силу до тих пір, поки на окупованих територіях знаходяться російські війська, техніка і найголовніше - кожен день стріляють. Ще не відпущені заручники, а місія ОБСЄ не має доступу на всю окуповану територію, підкреслювала вона.

Зазначимо, що згідно з Мінськими домовленостями, надання Донбасу "особливого статусу" передбачається за допомогою ухвалення змін до Конституції. У запропонованому президентом Петром Порошенком проекті є положення про те, що особливості здійснення місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей визначаються окремим законом. (Як повідомляло DT.UA, сьогодні прийняття законів щодо ОРДЛО цікавлять Кремль більше, ніж конституційні зміни. За інформацією джерел, Москва готова піти на відстрочення конституційного процесу в Україні, але висуває свої умови).

Раніше повідомлялося, що лише 21% українців підтримують внесення до Конституції положенняпро те, що "особливості здійснення місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей визначаються окремим законом", тоді як 49,1% виступають проти.

Детальніше про виконання Мінських угод читайте у статті "Чи можливе життя поза Мінськом?" Віктора Котигоренка в свіжому випуску тижневика "Дзеркало тижня. Україна".