Заборгованість із виплати заробітної плати поволі стає частинкою української історії. Але боргова рана на тілі економіки Тернопільщини поряд із найнижчими в Україні середніми заробітками(300—310 гривень) продовжує кровоточити. І хоча борги із зарплати у виробничій та невиробничій сферах регіону з початку нинішнього року зменшилися на 11 млн. гривень, невиплачені суми, як для невеликої Тернопільської області, залишаються високими — понад 20 млн. гривень. Незаперечним аутсайдером тут є сільське господарство (майже 9 млн. грн). Та від агропромислових підприємств не дуже відстали суто промислові: вони недоплатили своїм працівникам 5,9 млн. гривень. Багато керівників виробничих обслуговуючих та сільськогосподарських організацій просто не хочуть вірити, що на сьогодні в державі створено достатню правову базу для захисту законних інтересів їх працівників.
Схеми нагромадження боргів із зарплат не є напрочуд вишуканими, але цинізмом щодо людей найманої праці від них віє достатньо.
Службові особи спеціалізованої пересувної механізованої колони №2 ВАТ «Тернопільагроспецмонтаж» впродовж 1999—2003 років безпідставно не виплачували заробітну плату працівникам. Сума заборгованості досягла 153 тисяч гривень. Для керівників цього підприємства начебто не існувало норм Закону «Про оплату праці» та Кодексу законів про працю України, в яких записано, що оплата праці здійснюється в першочерговому порядку після сплати обов’язкових платежів і заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць... Не було виплачено і компенсацій працівникам внаслідок втрати частини зарплати через порушення термінів її виплати, не здійснювалася й індексація заробітної плати, чого вимагає українське законодавство. А в той же час начальник спеціалізованої колони уклав договори з працівниками на видачу безвідсоткової позики в розмірі заборгованої зарплати. Цією пільговою позикою були товарно-матеріальні цінності на суму понад 125 тисяч гривень. І, зрозуміло, прибутковий податок з «цінностей» підприємство не сплатило. За вказаними фактами проти службових осіб спеціалізованої пересувної механізованої колони №2 порушено кримінальну справу за ознаками злочинів, передбачених ч.1 ст.175 («невиплата заробітної плати, стипендії, пенсії чи інших установлених законом виплат більше ніж за один місяць, вчинена умисно керівником підприємства…») та ч.2 ст.364 Кримінального кодексу України («зловживання владою або службовим становищем, якщо воно спричинило тяжкі наслідки»).
А у приватному підприємстві «Іва», що в Тернопільському районі, кошти були, але зарплата виплачувалася далеко не в повному обсязі. «Чому?», — запитаєте. Бо керівникові потрібні були гроші на закупівлю сировини та матеріалів. А заборгованість із виплати заробітної плати нехай зростає! І вона зростала, досягнувши аж 135 тисяч гривень. Прокуратура Тернопільського району побачила у діях посадових осіб підприємства-боржника ознаки злочину, передбаченого ч.1 ст.364 ККУ і порушила кримінальну справу, яку вже направлено до суду.
Директор СП «Істер», що в Чортківському районі, діяв подібним чином. У ході дослідчої перевірки працівники районної прокуратури встановили, що упродовж липня — вересня 2003 року на розрахунковий рахунок підприємства надійшло 102,5 тисячі гривень. На підприємстві вже тоді існувала заборгованість із виплати зарплати на суму майже 16 тисяч гривень. Але директор на законні інтереси працівників не зважав — він безпідставно та одноособово приймав рішення про використання коштів для придбання сировини та матеріалів. Проти нього порушено кримінальну справу.
А адміністрації деяких підприємств, як наприклад ПАП «Білка» у Лановецькому районі, окрім несвоєчасної виплати заробітної плати не забезпечили ще й дотримання її мінімального розміру, не проводили індексації доходів працівників внаслідок перевищення термінів виплати «кровних». Аналогічні порушення трудового законодавства допустили керівники ВАТ «Чортків СТО», ПАП «Чортківська МТС», ПАП «Перлина», ПАП «Стожари».
Прокуратура області проводить перевірку за фактом безпідставної невиплати зарплати в одному з найбільших підприємств області — ВАТ «Тернопільський облрибокомбінат». Заборгованість тут виникла ще з 1999 року і на сьогодні перевищила 220 тисяч гривень...
Порушень законодавства про оплату праці, як виявляється, нагромадилося чимало. Лише за дев’ять місяців нинішнього року органи прокуратури області порушили 33 кримінальні справи — майже вдвічі більше, ніж за аналогічний минулорічний період. До адміністративної та дисциплінарної відповідальності притягнуто 135 посадових осіб. Факт доволі промовистий — упродовж цього року місцеві суди винесли понад 9 тисяч рішень про стягнення заробітної плати на суму майже 8,3 млн. гривень (три роки тому таких рішень було у півтора разу менше!). Органами державної виконавчої служби примусово стягнено 3 млн. 386 тисяч гривень. А, власне, за документами прокурорського реагування на користь громадян стягнуто понад 9 млн. гривень заборгованої заробітної плати — суму, яка перевищує нинішні борги із зарплати в місцевих сільськогосподарських підприємствах.
«Дай Бог, щоб жив ти на одну зарплату!» — бажав булгаковський персонаж своєму недругу. «Живи на зарплату… та ще й на невиплачену» — було одне з найгірших українських побажань у другій половині 90-х років. Та на Тернопіллі воно досі не втратило змісту. Більшість промислових та сервісних підприємств уже почали або починають працювати. Але чимало їх керівників продовжують мислити за інерцією: у нас вистачає проблем і без виплати зарплати, а робочий люд нехай живе собі як знає…