Закон про судову реформу

7 листопада набув чинності закон "Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування". Раніше представники ЄС та Канади розкритикували положення закону, а 21 жовтня з'явилася інформація про його блокування Верховною Радою України. Не дивлячись на це, 4 листопада Президент України підписав закон. Про що ж основні його положення і які він несе ризики?

У законі передбачено скорочення кількості суддів Верховного суду України вдвічі. З одного боку, таке рішення підкреслює прагнення президента України, яке він озвучив під час прес-марафону: "Нам просто потрібно змінити суддів".

З іншого боку, західних та українських експертів турбує, що не було окреслено чіткої процедури, термінів та підстав для цих змін. Є побоювання, що якраз порядні судді опиняться в числі тих, хто підпаде під "скорочення". Крім того, враховуючи щорічну кількість судових позовів, досудових розслідувань та відкритих справ, зменшення кількості суддів може вплинути на затягування строків їх розгляду.

Також люстрація буде поширюватися на більший список державних посад, у який також увійшли члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів. І тут слід нагадати, що Верховна Рада минулого скликання прийняла закон, основні положення якого не відповідають демократичним засадам та порушують принципи міжнародної Конвенції щодо прав і свобод громадян. Що власне підтвердило рішення Венеціанської Комісії та ЄСПЛ (17.10.2019 р.) щодо порушень Європейської Конвенції так званим "законом про люстрацію" 2014 р. Враховуючи цю інформацію, Голові Верховної Ради та Президенту не слід було поспішати підписувати Закон № 1008 від 16.10.2019 р., принаймні, за відсутністю висновку Конституційного суду України.

Разом з цим, подання анонімних скарг або повідомлень про можливе дисциплінарне правопорушення, вчинене суддею, посилює цю ситуацію. У суддів, як і прокурорів, "ворогів" значно більше, ніж в інших державних чиновників. Тому спроба розв'язати кадрові проблеми шляхом зведення особистих рахунків із кандидатами у судді буде завжди "успішно" реалізованою. Виникає логічне запитання з цього приводу: чи повинні відбутися зміни у Законі України "Про звернення громадян", де анонімні звернення взагалі заборонено розглядати.

Європейська спільнота не лишилась осторонь від рішення Верховної Ради щодо прийняття закону. Генсекретарка Ради Європи Марія Пейчинович-Бурич висловила свою позицію щодо судової реформи та зазначила, що закон передбачає "широкомасштабні зміни, які можуть нести за собою серйозні наслідки для незалежної судової системи" в Україні. Та наполягала на тому, що зміни у законодавстві з цього питання повинні бути проведені відповідно до вимог Ради Європи та міжнародних стандартів.

Такої ж позиції щодо прийняття Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування" дотримуються майже всі посли європейських країн в Україні. Наприклад, щодо питань скорочення кількості суддів та застосування люстрації до Вищої кваліфікаційної комісії суддів.

Доречно було б, наприклад, ще на етапі роботи над законопроєктом спрямувати його до Венеціанської комісії задля отримання відповідного висновку фахівців міжнародного рівня. Це б допомогло одразу визначити можливі наслідки прийняття цього закону та його подальшої долі.