У звільненні відмовлено

Апеляційний суд Києва відмовив адвокату українських моряків судна «Навстар-1» Миколи Мазуренка й Івана Сощенка, засуджених іракським судом до семи років позбавлення волі за контрабанду нафтопродуктів і екстрадированих на батьківщину, у задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу засудженим з утримання під вартою на підписку про невиїзд.

На судовому засіданні, предметом якого було приведення у відповідність вироку суду Іраку до норм українського законодавства й виконання його на території України, суддя Апеляційного суду Валентина Лясковська мотивувала відхилення цього клопотання як суперечне нормам українського законодавства та права. Також суддя вважає за неможливе передачу моряків під особисту поруку уповноваженої Верховної Ради України з прав людини Ніни Карпачової.

Як відомо, судно «Навстар-1» з українським екіпажем на борту, яке вивозило з Іраку дизельне паливо, було перехоплене в серпні 2003 року в Перській затоці британським військовим кораблем «Сазерленд». Капітана судна М.Мазуренка та його старшого помічника І.Сощенка арештували за обвинуваченням у спробі контрабандного вивозу 3,5 тис. тонн палива. У жовтні 2003 року іракський суд присудив обох українців до 7 років позбавлення волі та штрафу по $1,2 млн. на кожного. Українці під час суду не визнавали себе винними в контрабанді дизельного палива й заявляли, що виконували доручення судновласника — компанії «Навстар» (Об’єднані Арабські Емірати). Інші 19 членів екіпажу судна повернулися в Україну. М.Мазуренко та І.Сощенко відбували покарання в кількох місцях, зокрема у в’язниці Абу-Грейб. 17 червня 2004 року їх було екстрадировано в Україну.

Із заявленого адвокатом Григорієм Гінзбургом клопотання (де також йшлося про витребування кримінальної справи моряків, а також документів про укладання контрактів із «Навстаром») задоволено було лише частину, яка стосується перекладу іракського вироку на російську мову.

Неможливість відпустити моряків і представник прокуратури, і суддя пояснили тим, що іракський вирок уже набрав чинності й, відповідно до спільної заяви про екстрадицію, підписаної коаліційним тимчасовим урядом Іраку й українським урядом, українська сторона має лише привести вирок у відповідність з українським правом і виконати його.

Водночас, запевняє адвокат, сама угода про екстрадицію була незаконною. «Підписуючи її, посол України в Іраку перевищив свої повноваження», — сказав Г.Гінзбург. Також адвокат аргументував своє клопотання про підписку порушенням стосовно моряків, котрі провели 10 місяців в іракській тюрмі Абу-Грейб, статей Віденської конвенції про право на життя, свободу й захист громадян, яких М.Мазуренко й І.Сощенко по суті були позбавлені в Іраку.

М.Гінзбург у своєму виступі наполягав на невинності моряків у цілому, бо ті виконували наказ господаря судна. Крім того, підкреслив адвокат, є безліч розбіжностей при перекладі вироку з арабської мови: в арабській немає відмінності між поняттями «контрабанда» та «крадіжка», що викликає, за словами адвоката, неймовірну плутанину. (У Кримінальному кодексі України це цілком різні статті, за якими передбачено різні покарання).

На засіданні з’ясувалося: вироків стосовно українських моряків було три. Перший — виправдувального характеру, який так і не передали українській стороні, ще два — обвинувальні. Правова казуїстика, за твердженням захисту, полягає також у тому, що скасування виправдувального вироку по суті не було.

Суддя Апеляційного суду після відхилення клопотань оголосила перерву в судовому засіданні до 16 серпня.

Коли буде ухвалено рішення Апеляційного суду Києва, його можуть оскаржити моряки та їхній адвокат у касаційному порядку у Верховному суді України.