Таємниці львівських судмедекспертів

07 жовтня, 2011, 13:56 Роздрукувати Bипуск № 36, 7 жовтня-14 жовтня 2011р.
Відправити
Відправити

Підміна органів, необ’єктивний висновок, викриття завідувачем керівництва, — ЛОБСМЕ б’є рекорди зі скандалів серед аналогічних установ держави.

Підміна органів, необ’єктивний висновок, викриття завідувачем керівництва, - Львівське обласне бюро судово-медичної експертизи (ЛОБСМЕ) б’є рекорди зі скандалів серед аналогічних установ держави. Численні перевірки прокуратур різних рівнів тривають не один рік. А 12 серпня прокурор Личаківського району м. Львова О.Настасяк порушив кримінальну справу за фактом складення завідомо неправдивого висновку експертизи щодо причин смерті чотирнадцятирічної Василини. Адже, як встановила комісія Головного бюро судово-медичної експертизи МОЗ України, смерть дівчинки настала від механічної асфіксії в результаті задушення руками. Однак такий висновок постановлено через півтора року після загибелі Василини. Доти в матеріалах кримінальної справи за фактом убивства був висновок Валерія Вечірка, тодішнього завідувача відділу експертизи трупів ЛОБСМЕ. Причиною смерті львівський експерт встановив… переохолодження тіла. Комісійна судово-медична експертиза ЛОБСМЕ цю причину смерті підтвердила. Тому й кримінальну справу було закрито. Не минуло року після загибелі Василини, як її вбивця зґвалтував і вбив ще одну дівчинку. Можливо, другої трагедії не сталося б, якби В.Вечірко назвав справжню причину смерті Василини.

Сам екс-завідувач відділу експертизи трупів вини у постановленні неправдивого висновку не визнає. Так, у поясненні прокурору м. Львова В.Вечірко зазначає, що колишній начальник ЛОБСМЕ В.Нартіков чинив на нього тиск. Зокрема й під час проведення експертизи трупа Василини. Окрім того, пан Вечірко зазначав, що йому відомі численні факти зловживання з боку нинішнього начальника ЛОБСМЕ М.Шевчука та В.Нартікова своїм службовим становищем, яким він неодноразово намагався завадити.

Чому в середовищі судмед­експертів спалахнули справжні міжусобиці? Адже не секрет - кругова порука тут гість частіший. А щоб пред’явити такі гучні звинувачення, потрібно мати вагомі причини. Тому повернімося на кілька років назад: усім цим фактам передував ряд інших подій, так чи інакше пов’язаних із працівниками ЛОБСМЕ.

Вбивство чи самогубство?

Костянтина Кентеша виявила повішеним його дівчина, коли увечері 1 грудня 2005 року повернулася з секції танців. З допомогою сусіда вона перерізала мотузку, надала першу допомогу, - та все виявилося марно.

Самогубство - досі наполягають правоохоронні органи. Сина вбили або отруїли, а потім імітували повішання, - переконана мати Наталія Кентеш. І справді - вчинки сина незадовго до трагедії не свідчили про намір скоїти самогубство. Костянтин надіслав одній із фірм своє резюме, побував у гостях у тітки й мав невдовзі привезти їй ліки, телефоном розмовляв із батьками (які на той час перебували за кордоном) і просив купити для нього диски. Це зовсім не скидається на дії людини, котра хотіла накласти на себе руки. Ба більше: Костянтин мав квартиру, навчався, були в нього й гроші.

Підозрілим є й те, що першого грудня в будинку не було світла. У цьому контексті постає логічне запитання, як Костя в абсолютній темряві міг послідовно виконати ряд дій: знайти мотузку і, відмірявши необхідну її довжину, зв’язати в петлю; принести з кухні й коридору до кімнати табуретку та драбину; знайти й розкласти на столі набір ножів; прикріпити до газової труби мотузку. Ліхтар і свічки були в шухляді! На роздуми наштовхує й гармидер у помешканні. Речі в кімнатах були перевернуті догори дном - ніби щось шукали.

Судово-медичне дослідження трупа Костянтина проводив завідувач відділу експертизи трупів ЛОБСМЕ В.Вечірко. Згідно зі складеним ним актом, причина смерті К.Кентеша - механічна асфіксія через повішання.

Із медицини відомо, що від тиску зашморгу на шиї залишається слід, т.зв. странгуляційна борозна. Її характер при удушенні (вбивстві) та при повішенні (самогубстві) різний. Якщо ж людину спочатку вбили, а потім імітували повішання - на шиї буде дві такі борозни. Тож опис сліду на шиї трупа має важливе значення. Наталія Кентеш, медик за освітою, стверджувала, що бачила на тілі сина дві борозни. Тим часом у висновку судмедекспертизи вказувалася лише одна.

Далі все відбувалося як у детективі. Наприклад, зникла мотузка, що була ймовірною причиною смерті. Її фрагмент був доправлений із тілом у морг. Відомо, що важливим речовим доказом при повішенні є знаряддя травми - петля. Однак у скеруванні прокуратури про призначення судмеддослідження не зазначалося про направлення будь-яких речових доказів, а в протоколі огляду місця події вказувалося, що нічого вилучено не було. Отож В.Вечірко сфотографував фрагмент мотузки і на подальше зберігання не залишив, - її попросту викинув санітар моргу. І це неабияк насторожило Костян­тинових батьків.

Сумніваючись у законності дій судово-медичного експерта В.Вечірка, Наталія Кентеш звертається до центру судово-медичних послуг «Мібі-Лекс». Його спеціалісти в галузі судово-медичної експертизи проводять своє дослідження і в березні 2006 року постановляють висновок. У ньому викладається низка зауважень до актів первинного судмеддослідження, проведеного В.Вечірком. Встановлено не повний опис странгуляційної борозни: порівняно з фото, вона не є подвійною, а також різний її опис під час огляду трупа на місці події, під час його розтину та невідповідність цього опису виглядові борозни на фотокартках. Також експерти «Мібі-Лекс» вказали, що тілесні ушкодження, виявлені під час огляду місця події (відзначено наявність у Костянтина садна в ділянці попереку), не відповідають результатам судово-медичного розтину (у висновку В.Вечірка запису про тілесні ушкодження немає).

Зважаючи на такі невідповідності, Н.Кентеш наполягала на ексгумації трупа сина та проведенні відповідних досліджень. Правоохоронці області, які розслідували кримінальну справу за фактом доведення до самогубства К.Кентеша, з доцільністю проведення ряду судмедекспертиз погодилися і доручили їх Тернопільському обласному БСМЕ. Його експерти продемонстрували ще одну розбіжність із висновком львівського експерта: було виявлено переломи обох великих ріжків щитоподібного хряща на шиї, яких чомусь пан Вечірко не зауважив.

А органи підмінили!

Однак підозри родичів стосовно причин смерті К.Кенташа після проведення ряду досліджень тернопільськими спеціалістами не розсіялися. Труп був вкритий гнильними процесами, - странгуляційну борозну та її особливості дослідити було неможливо. Надія залишалася на експертизу фрагментів внутрішніх органів та шкіри шиї, вилучених під час проведення В.Вечірком первинного судово-медичного дослідження.

Проте не склалося. 10.03.2009 року експерти вже Одеського обласного БСМЕ дали свій висновок. Моле­кулярно-генетичним аналізом ДНК встановлено, що фрагмент шкіри і фрагмент тканин печінки… Костянтину Кенташу не належать! Отож зразки внутрішніх органів підмінили!

У травні цього ж року прокуратура м. Львова доручає М.Шевчуку, начальнику Львівського обласного БСМЕ, провести службову перевірку за цим фактом і за обставинами первинного судово-медичного дослідження.

1 червня 2009 року комісія ЛОБСМЕ постановляє висновок: у діях В.Вечірка вбачаються порушення наказів та правил проведення судмедекспертизи (дослідження), що є порушеннями дисциплінарного характеру. Хто ж підмінив зразки внутрішніх органів К.Кентеша… встановити не вдалося.

Після доленосного висновку комісії В.Вечірко напевно розумів, що втриматися на займаній посаді йому буде вкрай складно. І у своїх поясненнях прокурору м. Львова почав викривати колишнього начальника ЛОБСМЕ В.Нартікова. Тут і виплила історія зі смертю Василини. Пан Вечірко розповів таке: «Коли результати додаткових досліджень мною були зібрані та настав час надавати висновок за результатами даної судово-медичної експертизи, мене покликав до себе начальник бюро Нартіков В.М. та розпорядився, щоб я надав йому можливість ознайомитися із результатами експертизи.

Через декілька днів Нартіков В.М. прийшов до мене в службовий кабінет із своєю думкою про даний випадок, яку виклав у письмовій формі, в якій повністю ігнорувався висновок експерта Шулімова І.В., моя думка щодо наявності ознак вбивства внаслідок задушення, а також згідно з якою, смерть вказаної громадянки настала внаслідок дії низької температури на тлі алкогольного сп’я­ніння».

Розповів пан Вечірко цікаві речі і про діяльність нинішнього керівництва. За його словами, орієнтовно у 2003 році його викликали для проведення комісійної експертизи в Радехів­ський район Львівської області. Після проведення з місцевим спеціалістом експертизи трупа він повідомив учасникам слідчо-оперативної групи про факт убивства громадянина внаслідок колотого поранення голови з проникненням у речовину головного мозку. «На час проведення додаткових досліджень (у т.ч. медико-криміналістичних) я перебував у відпустці (близько 20 днів). Вийшовши на роботу, ознайомився з висновком медика-криміналіста Шевчука М.М., в якому не згадувалося про наявність ранового каналу в речовині головного мозку». Отож пан Вечірко наполягав, що він із ще одним експертом «стали заручниками експерта-криміналіста, з урахуванням висновку якого допускалася інша, крім згаданої, причина смерті, а не проникаюче колоте поранення голови…»

Внаслідок цього причиною смерті було встановлено захворювання, а вказана травма потрактована як така, що не перебуває у причинному зв’язку зі смертю.

«У 2008 році, до призначення на посаду начальника ЛОБСМЕ, виконуючи обов’язки начальника бюро, Шевчук М.М. запропонував мені, як завідуючому відділом, у випадках смертей людей під час пожежі приховувати причини смерті від отруєння чадним газом карбоксигемоглобіну, зменшуючи таким чином відсоток смертності внаслідок пожеж…» - розповідав В.Вечірко.

Була й низка інших звинувачень. Тому прокуратура Львова доручила начальникові Головного бюро судмедекспертизи МОЗ України В.Бучин­ському організувати службову перевірку вищезгаданих фактів. А тепер увага: як випливає з довідки комісії МОЗ України, заяви В.Вечірка про буцімто діяння службових осіб ЛОБСМЕ підтвердження не знайшли. Тобто пани Шевчук і Нартіков не винні й жодних правопорушень не вчиняли. В.Вечірку оголосили догану, потім перевели з посади завідуючого відділом експертизи трупів на посаду лікаря-судмедексперта. Кілька місяців тому взагалі звільнили з роботи - за прогул. На думку автора матеріалу, такий стрімкий «злет» кар’єри п. Вечірка не є випадковим. Адже виступ проти керівництва ЛОБСМЕ не міг залишитися безкарним. Не було б прогулу - знайшли б щось інше: керівництву установи не потрібна на посаді людина, котра в будь-який момент може «винести сміття з хати», посвятивши простих смертних у таємниці львівських судмедекспертів.

«Написати висновок мене змусили»

Із проханням прокоментувати ситуацію ми звернулися до В.Вечірка:

- Валерію Олексійовичу, чому ваші твердження щодо ймовірних зловживань із боку керівництва ЛОБСМЕ службовою перевіркою не підтвердилися?

- Зрозумійте, це все робилося формально. Перевірка з МОЗ України приїхала фактично на один день. Вони, у принципі, навіть не хотіли щось вирішувати з цього питання. У мене на руках є докази всіх своїх слів. Наприклад, що стосується отруєнь чадним газом: мені М.Шевчук через токсикологічну лабораторію зменшував наявність карбоксигемоглобіну, аж до повної його відсутності. Я на п’ятихвилинці пропонував брати по два зразки крові. Один зберігатиметься в архіві. Коли буде суперечка щодо вмісту карбоксигемоглобіну - за цим зразком перевіримо. Однак М. Шевчук не погодився. Мовляв, ніякими наказами це не регламентується.

У мене є всі номери актів досліджень стосовно пожеж за 2008 - 2009 роки. І я готовий надати їх правоохоронцям. Органи прокуратури не проводили перевірок щодо приховування причин смерті від отруєння чадним газом карбоксигемоглобіну у випадках смертей людей під час пожежі. У прокуратурі керувалися довідкою комісії МОЗ України. А як за один день можна опрацювати акти стосовно пожеж за два роки?

- Ви повідомляли право­охоронцям, що під час проведення судово-медичної експертизи за фактом смерті Васи­лини на вас чинився тиск?

- Так, В.Нартіков, скориставшись посадою начальника, змусив мене написати такий висновок. Я маю написаний ним від руки висновок, який він змусив мене скласти. Я відмовлявся писати про переохолодження і зробив це лише тоді, коли він поставив свій підпис під моїм висновком. І тому в акті судово-медичного дослідження зазначено, що воно консультоване з начальником ЛОБСМЕ. Але я зустрічався зі слідчим і розповідав йому, що було вбивство. Я тоді мусив або вилітати з роботи, або йти у нього на повідку.

Схопило серце? Ні - черепно-мозкова травма!

Тим часом стало відомо про ще одну сумнівну судово-медичну експертизу. Недавно слідче управління ГУМВСУ у Львівській області звернулося до ЛОБСМЕ із проханням провести службову перевірку. Історія така: у березні минулого року міліціонери у квартирі на вул.Весняній виявили труп шістдесятитрирічної жінки. Актом судово-медичного дослідження, складеним В.Вечірком, встановлено, що наявні тілесні ушкодження належать до середньої тяжкості й не перебувають у причинному зв’язку з настанням смерті. Конкретної причини смерті не зазначено, а як варіант називається захворювання серця, пов’язане з надмірним споживанням алкоголю. Прихопило серце - з ким не буває. Слідчі Шевчен­ківського райвідділу м. Львова у порушенні кримінальної справи відмовили. Та завідувач відділення В.Григорійчук - безпосередній керівник В.Вечірка, з його висновком не погодився й виклав низку зауважень. Через вісім місяців після смерті на вул. Весняній прокурори призначили комісійне судово-медичне дослідження. Ним і було встановлено… що причиною смерті жінки стала тупа поєднана травма голови у вигляді закритої черепно-мозкової травми. Затримано і злочинця, котрий забив жінку до смерті. Логічне запитання: а коли б не «особлива» увага керівництва до роботи В.Вечірка і зауваження до його висновку за фактом смерті по вул. Весняній? Очевидно, тоді б нападник, який завдав жінці смертельні травми, не був би покараний! А йдеться про життя людини. Ба більше - злочинець у майбутньому міг би скоїти аналогічні злочини. І ціна такого висновку судмедексперта - надто велика.

***

Досі не з’ясовано, хто у ЛОБСМЕ підмінив зразки внутрішніх органів: ані комісії, ані прокурори цього не встановили. І, відповідно, кримінальну справу за фактом злочину порушено не було.

Наталія Кентеш із жовтня 2010 року чекає чергової експертизи - уже в Києві. За халатність, допущену під час проведення судмеддослідження та встановлення причин смерті її сина, експерт покарний лише дисциплінарною відповідальністю.

Після гучних скандалів у львівському обласному БСМЕ міліція розслідує тільки одну кримінальну справу - за фактом складення завідомо неправдивого висновку експертизи щодо причин смерті Василини.

Коментарі

Микола Шевчук,
начальник ЛОБСМЕ:

- Звинувачення В.Вечірка у мій бік безпідставні. Все це він робив, аби відвести увагу від себе, щоб ним не займалися. Наприклад, що стосується підміни органів: доступу до мокрих гістологічних препаратів як керівник я ніколи не мав і не маю - навіть не знаю, де чий матеріал може міститися. Тверд­ження, що я нібито щось порушив стосовно епізоду в Радехів­ському районі, повністю спростовані міністерською перевіркою з Києва. Медико-кримі­налістичний висновок у цій справі робив не я!

Стосовно смертності під час пожеж: кожна причина смерті, яка встановлюється експертами, має підтверджуватися багатьма іншими даними. Пан Вечірко звинувачував мене в тому, що я нібито велів приховувати причини смерті від отруєння чадним газом карбоксигемоглобіну. Однак він не навів жодного конкретного епізоду. Жодного акта про пожежу, в якому (за його словами) я давав такі розпорядження, В.Вечірко правоохоронним органам не назвав. А визначення ж вмісту карбоксигемоглобіну взагалі проводиться фотометричним методом, із допомогою комп’ютера.

Варто також згадати, що, коли я у 2008 році став начальником ЛОБСМЕ, відділ експертизи трупів (очолюваний тоді В.Вечірком) був у жахливому стані. Я неодноразово і приписи робив, і видавав наказ привести все до ладу.

Віктор Нартіков, екс-начальник ЛОБСМЕ:

- У справі Кентеша я також не мав доступів до зразків органів. І до підміни, і до всіх подій, які з цим пов’язані, не причетний.

У справі Василини - ситуація інша. Я справді консультував В.Вечірка при проведенні ним судово-медичного дослідження. Робив це тому, що акт, який дав мені пан Вечірко, не пояснював причину смерті. Скажу більше - і досі не знаю, від чого загинула дитина. Переохолодження - один із варіантів, який у даному разі міг бути.

Із розтином у справі Василини пов’язана одна важлива деталь. Коли є підозра на удушення руками або зашморгом, розтин трупу є специфічним. І, власне, методологія, якої слід дотримуватися при даному розтині, була порушена В.Вечірком.

Так, я входив до складу комісії ЛОБСМЕ із проведення судово-медичної експертизи. Але її проводили вже за матеріалами справи, документами, протоколом розтину. Ми не бачили тіла дівчинки, і на розтині я не був.

Переохолодження, зазначене В.Вечірком, ми підтвердили як можливе. Чому комісія Головного бюро судово-медичної експертизи МОЗ України змінила наші висновки, мені важко пояснити. Я абсолютно не згоден із висновком київських експертів і переконаний, що там не було задушення. Можу довести в будь-якому суді: механічної асфіксії у справі Василини не було.

Олег Мицик, адвокат:

- Бувалі люди кажуть, що судмедексперти - один з інструментів покращення міліцейської статистики. Коли судмедексперт фальшує висновок на первинному етапі - істина вже спотворена. Перевірити або спростувати її надалі неможливо. Судемед­експертові достатньо якусь річ не описати, або, навпаки, приписати те, чого не було, - і в людини проблеми або щезають, або з’являються.

Хто міг просити надати висновок, у якому причина смерті - переохолодження, хоч насправді було зґвалтування та вбивство дівчинки? Тільки окремий правоохоронний орган, який відповідав за розкриття цього злочину. Якщо замерзла дитина - це її особиста необережність, а якщо вбили - роками висітиме нерозкритий злочин.

Related video

Громадськість турбує не конкретний випадок, а істина. Коли істину спотворюють спеціалісти, котрі проводять розтин трупа, - її після того навряд чи хтось встановить. Це підтверджує черговий випадок у курортному місті Трускавець на Львівщині. Тамтешні судмедексперти встановили, що було самогубство: молодий чоловік викинувся з 16-го поверху незавершеної будови, залишивши вагітну жінку. Однак у це не могли повірити родичі чоловіка. Покійний був набожною людиною, понад десять років прислуговував у церкві священикові. І вони мали рацію: приблизно через два роки по загибелі хлопця судово-медична експертиза в Києві встановила, що спочатку він був задушений, а вже потім - викинутий із вікна. І тільки тоді порушили кримінальну справу. Однак зрозуміло - це глухар. Знайти злочинця через стільки часу практично неможливо, якщо на первинному етапі не вбивць шукали, а робили все для підтвердження самогубства.

Ми повідомляємо тільки дійсно важливі новини. Долучайся до Telegram-каналу
Помітили помилку?
Будь ласка, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter або Відправити помилку
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Текст содержит недопустимые символы
ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ
Осталось символов: 2000
Отправить комментарий
Последний Первый Популярный Всего комментариев: 0
Показать больше комментариев
Пожалуйста выберите один или несколько пунктов (до 3 шт.) которые по Вашему мнению определяет этот коментарий.
Пожалуйста выберите один или больше пунктов
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Отмена Отправить жалобу ОК
}