Судні дні Будинку преси

Поділитися
Про приватизацію запорізького Будинку преси, котра стала приводом для скандалу, вже йшлося в одній із торішніх публікацій (див...

Про приватизацію запорізького Будинку преси, котра стала приводом для скандалу, вже йшлося в одній із торішніх публікацій (див. «ДТ», 5 листопада 2005 р.). Нагадаємо суть проблеми.

Донедавна державне комунальне підприємство «Видавничо-поліграфічний комплекс «Запоріжжя», до складу якого входять Будинок преси, де розташовуються редакції п’яти обласних газет, а також будівлі друкарні та складів. Оскільки для обласної влади управління комплексом виявилося справою непосильною, з’явилося бажання його позбутися. Але статус держпідприємства виключав таку можливість. Тоді на підставі наказу №74 від 22.07.03 р. слово «державний» у назві зникло. ВПК «Запоріжжя» стало просто комунальним підприємством. А в грудні 2003 року сесія облради ухвалила рішення про створення на його базі ТОВ із пайовою участю інвестора. Одночасно депутати доручили обладміністрації розглянути питання про закріплення Будинку преси за редакціями, передаючи його на баланс друкованому органу облради та обладміністрації «Запорізька правда». Проте тодішній головний редактор Микола Лобач у листі першому заступнику голови ОДА Григорію Самардаку відмовився приймати будинок на баланс, пославшись на складне фінансове становище редакції.

Два тижні по тому конкурсна комісія (до її складу входили все той же Григорій Самардак, а також заступники глави облдержадміністрації та облради Анатолій Стрюк і Олександр Бережний) включила Будинок преси до переліку об’єктів нерухомості, котрі визначили як пайовий внесок КП «ВПК «Запоріжжя» до статутного фонду ТОВ.

Відповідно до положення, в конкурсі з визначення інвестора була необхідна участь не менше ніж двох претендентів. Щоправда, з дивним застереженням: якщо надійде одна заявка, комісія може прийняти рішення про визнання переможця за умови виконання ним умов конкурсу. Таким єдиним учасником і переможцем виявилося страхове товариство з додатковою відповідальністю «Захід-Резерв», зареєстроване в Коломиї Івано-Франківської області. Його частка в ТОВ «Видавничо-поліграфічне об’єднання «Запоріжжя» склала 62,47%, що де-факто свідчило про безроздільне право господаря.

— У постанові Верховної Ради сказано, що редакції на договірних засадах продовжують перебувати в приміщеннях колишніх партійних видань доти, доки законом не буде визначено інший порядок, — говорить голова Національної спілки журналістів України Ігор Лубченко. — Закон досі не прийнято, отже, постанова Верховної Ради залишається в силі. Чому ж у Запоріжжі підприємство, заборонене до приватизації, раптом стало приватним і нові господарі диктують свої умови журналістам? Ми будемо входити до всіх судових інстанцій з вимогою, щоб вони дали об’єктивну оцінку тому, що сталося.

Саме час хоча б коротко зазначити, що собою являє страхове товариство. Це геть не зайве, коли врахувати, що за аналогічною схемою «Захід-Резерв» раніше став засновником госптовариств на базі обласного аптекоуправління та холодокомбінату «Айс». До речі, на відміну від ВПК, ці підприємства були цілком рентабельними.

Отже, «Захід-Резерв» створено 1992 року. Починаючи з 1995 року, спостерігається постійне зростання його активів і вихід на великий приватизаційний ринок. Страхове товариство стає власником 28,49% акцій комбінату «Запоріжсталь». «Захід-Резерв» також є одним із основних власників АКБ «Індустріалбанк» (зараз у його розпорядженні більше 25% акцій банку). До того ж слід врахувати серйозний вплив «Індустріалбанку» на міське життя (надання кредитів під заставу комунальної власності), а також фактичний контроль «Захід-Резерву» за поставками ліків комунальним аптекам Запоріжжя. Ці обставини, до речі, стали приводом для низки критичних публікацій. Тому, коли редакції трьох обласних газет — «МИГ», «Наше время плюс», «Суббота плюс» — одержали від ВПО «Запоріжжя» повідомлення про підвищення орендної плати практично вп’ятеро, журналісти розцінили це як наступ на свободу слова. Оскільки запропоновані умови не було прийнято, як виховний захід нова адміністрація Будинку преси розпорядилася заварити вхід у редакцію газети «Наше время плюс».

Розгорівся скандал, який змусив депутатів облради зацікавитися деталями переходу власності громади в приватні руки. Однак, схоже, облрада була не дуже зацікавлена у принциповому розгляді, і, якби не наполегливість журналістів, позов до господарського суду міг би й не надійти.

Три з лишком місяці журналісти очікували об’єктивного та безстороннього рішення суду щодо законності включення Будинку преси до статутного фонду ТОВ «ВПО «Запоріжжя». Але госпсуд відмовив облраді в позові про повернення будинку у власність обласної громади.

Це рішення викликало ще більше запитань. Незрозуміло, наприклад, чому на момент жовтневої 2003 року сесії облради одночасно існували два ВПК «Запоріжжя» — державне комунальне і просто комунальне підприємства? Далі. Суд визнав, що конкурсна комісія не мала повноважень на включення Будинку преси до статутного фонду, оскільки спеціальний вид відчуження власності є компетенцією виключно облради.

— Окрім верховенства закону, до чого ми всі прагнемо, у людей має бути елементарна совість, — каже депутат облради, генерал-майор міліції Сергій Алфьоров. — Я не думаю, що припустимо за будь-яку ціну досягати своєї корисливої мети. Нехай навіть під це підводиться будь-яка законна платформа чи, тим більше, незаконна. Депутати облради не голосували за цей варіант рішення. Це однозначно.

Здавалося б, аргументи вагомі. Однак висновок суду зводиться до того, що на загальних зборах засновників ТОВ комунальне підприємство зробило свій внесок у вигляді цілісного майнового комплексу, тому його власником є ТОВ. Отже, вимога про визнання статуту ТОВ недійсним у частині включення Будинку преси до статутного фонду ТОВ є необґрунтованою.

Постановою від 31 березня Запорізький апеляційний господарський суд скасував це рішення, задовольнивши апеляційну скаргу облради.

— Суддівська колегія детально розібралася в ситуації, дослідила всі документи й обставини, дала оцінку всім хитросплетенням, закладеним у цій справі, і винесла законне й обґрунтоване рішення, — вважає голова Запорізького апеляційного господарського суду Іван Федоров. — ТОВ «ВПО «Запоріжжя» зобов’язане передати Будинок преси на баланс виконавчого органу Запорізької облради. Рішення Запорізького апеляційного господарського суду з 31 березня набуло законної сили і має беззастережно виконуватися. В іншому разі може бути задіяна виконавча служба.

Однак і цього разу облрада не квапилася приймати будинок на баланс і до виконавчої служби не звернулася. А тим часом 27 квітня засновники ТОВ «ВПО «Запоріжжя» подали апеляцію до Вищого господарського суду.

Поділитися
Помітили помилку?

Будь ласка, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter або Надіслати помилку

Додати коментар
Всього коментарів: 0
Текст містить неприпустимі символи
Залишилось символів: 2000
Будь ласка, виберіть один або кілька пунктів (до 3 шт.), які на Вашу думку визначає цей коментар.
Будь ласка, виберіть один або більше пунктів
Нецензурна лексика, лайка Флуд Порушення дійсного законодвства України Образа учасників дискусії Реклама Розпалювання ворожнечі Ознаки троллінгу й провокації Інша причина Відміна Надіслати скаргу ОК
Залишайтесь в курсі останніх подій!
Підписуйтесь на наш канал у Telegram
Стежити у Телеграмі