Справа Іванової

З 1996 року триває кримінальне переслідування молодої жінки. Її було засуджено 3 серпня 2000 року вироком Старокиївського районного суду. Суддя без вивчення наданих медичних матеріалів на предмет їх легітимності, не вагаючись виніс вирок, яким позбавив волі на 3,5 року молоду жінку. За версією досудового слідства Ольга Іванова на ґрунті особистого неприязного ставлення до свого вітчима завдала йому тяжких тілесних ушкоджень.

Ухвалою судової колегії в кримінальних справах Верховного суду України справу переглянуто і вирок року скасовано 7 червня 2001 року, тобто через рік перебування за гратами. Справу передано до прокуратури на нове розслідування, змінено запобіжний захід із взяття під варту на підписку про невиїзд.

Схоже, що ця кримінальна справа, як і кримінальна справа стосовно матері Ольги, Іванової Лариси, на нашу думку, виникла з майнової справи та упереджених і нефахових дій слідчих Старокиївського РУГУ м. Києва (тепер вже Шевченківського району) та прокуратури цього ж району м. Києва, які впродовж років зайняли однобічну позицію. Зараз прокуратура займає позицію сторонніх спостерігачів, де встановлення справжніх причин виникнення кримінального переслідування нікого вже не цікавить. Навіть після скасування вироку Верховним судом України.

Дивна річ, адже вирок було скасовано саме з причин сумнівної судмедекспертизи, але призначена нова експертиза була проведена знову ж таки з грубими порушеннями.

У центрі Нейрорентгенохірургії АМН України, де начебто було зроблено операцію вітчиму Ольги В.Іванову (історія хвороби № 156 від 18.06.97), у журналі реєстрації госпіталізації хворих до клініки він не значиться, історія хвороби відсутня, опeраційний журнал за 1997 рік також відсутній. Слідчий Шевченківського райвідділу міліції відвідав цей заклад та пересвідчився у тому, що документів немає.

Ніхто не звертає увагу на те, що згідно з п. 4.4 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних пошкоджень» зобов’язує експертів при проведенні судово-медичної експертизи використовувати оригінали медичних документів. Лише у виключних випадках дозволяється використання копій та виписок за умови відображення в останніх вичерпної інформації щодо ушкоджень та їх клінічного перебігу. Ці документи мають бути посвідчені підписом лікаря та печаткою медичного закладу.

Як видно з акта останньої експертизи, фахівці переважно досліджували незавірені копії документів. До проведення залучались спеціалісти, які не пройшли відповідної підготовки. Не було дано відповіді на головне питання: про існування балона — катетера, який начебто було введено В.Іванову під час начебто операції.

Одразу після звільнення з-під варти за ухвалою Верховного суду О.Іванова прийшла до Київської міської прокуратури, де залишила заяву з адресою, за якою буде мешкати. Впродовж тривалого часу правоохоронці чомусь її не викликали, не зв’язувались з адвокатом, а натомість винесли постанову про взяття Ольги під варту.

За умови упередженого слідства та абсолютно нелегітимної експертизи Ольга змушена переховуватись від правоохоронців та й зараз перебуває у розшуку.

Врешті-решт у 2003 році після великої кількості скарг, що їх було направлено захистом до Генеральної прокуратури України впродовж двох років, винесено догану слідчому райвідділу міліції та винесено постанову про проведення нової судово-медичної експертизи.

Експертизу було розпочато, але за відсутністю необхідної медичної документації, про що ми вже зазначали раніше. До того ж категорична письмова відмова так званого потерпілого від проходження обстеження, яке мало б дати єдину правдиву відповідь — чи робилась взагалі операція пану Іванову. І знову слідство нічого незаконного у відсутності первинної документації у медичному закладі, де начебто було зроблено операцію «потерпілому», не вбачає. Іванов комфортно почувається потерпілим та не бажає проходити медичного обстеження.

Як і раніше, прокуратура не дає належної правової оцінки діям медичних працівників, що фабрикували копії документів, щоправда, не залишаючи оригіналів. Прізвища цих медиків добре відомі слідчим та наразі суду, адже зазначені у копіях.

Чергова скарга до прокуратури закінчилась черговою відпискою.

А поки молода жінка — Ольга Іванова переслідується за злочин, факт скоєння якого не доведений...

Правоохоронців не турбує низка великої кількості, м’яко кажучи, підробок у цій справі, а є небажання поставити крапку у цій історії, що триває впродовж більш як восьми років.

P.S. Остання відповідь на клопотання захисту з прокуратури міста надійшла у грудні 2004 року. І знову те саме... Жодного слова про фабрикацію медичних документів, натомість перевіряється стан розшуку обвинуваченої.