Боротьба за вплив на міліцію в передвиборні дні ведеться на всіх рівнях. Найбільш своєрідно це виявилося в столичній області, де за десяток днів керівництво обласною міліцією змінилося кілька разів. Причому один із призначенців устиг пропрацювати менше тижня.
П’ятого листопада начальником ГУ МВС України в Київській області призначили генерал-лейтенанта міліції Василя Зарубенка, близько року тому звільненого з цієї посади. Його змінника, Анатолія Волощука, який пропрацював близько року, теж звільнили. 11 листопада відбулася ротація навпаки: Зарубенка, який повернувся на стару посаду, звільнили, а Волощука повернули на посаду. Перед тим, як очолити УМВС Київської області Анатолій Волощук перебував на посаді головного міліціонера Донецька.
Призначення Василя Зарубенка на посаду, із якої його звільнили з жорстким формулюванням («за серйозні прорахунки в оперативно-службовій діяльності»), викликало хвилю припущень і чуток. Тим паче, що за час свого повернення генерал, який потрапив в опалу, встиг багато чого зробити й ще більше наговорити. Ну а коли стався зворотний процес і наказом міністра внутрішніх справ України начальником ГУ МВС України в Київській області призначили Анатолія Волощука, припущень стало ще більше. Близько року тому подібне вже було: Волощук змінив Зарубенка в кріслі головного міліціонера області.
Повернення Василя Зарубенка на посаду й представлення його особовому складу відбувалося дуже стримано. Більшість посадових осіб, до яких звертався кореспондент «ДТ»», були небатослівні. Та й офіційно представляючи нового-старого начальника УМВС, заступник міністра внутрішніх справ Сергій Гусаров був лаконічний і небагатослівний: ось, мовляв, вам новий начальник, якого ви всі знаєте.
Сам же генерал поставився до свого повернення на посаду з набагато більшим ентузіазмом. Уже на третій день роботи — 8 листопада — під його керівництвом відбулося перше засідання колегії обласної міліції. Розпочалося воно з молебню по благословенню митрополита Київського і всієї України Блаженнійшого Володимира, і провів його митрофорний протоієрей отець Віталій — духовний секретар Української православної церкви. Звернення до священнослужителів начальник, який повернувся, пояснив необхідністю підняти дух міліціонерів. Щоб ті з усією сумлінністю та відповідальністю ставилися до виконання професіональних обов’язків. Щодо свого вступу на посаду висловився в тому сенсі, що ще під час перебування радником міністра він отримував багато листів від працівників і громадян із проханнями про його повернення. При цьому Зарубенко дав зрозуміти, що це бажання багатьох жителів Київщини враховане в рішенні Президента і наказі міністра внутрішніх справ.
Як для першого засідання колегії, Василь Зарубенко був досить відвертий у своїх намірах. Він виклав власну програму дій міліції столичної області. В її основі — резонансні справи, які генерал не встиг завершити. За його словами, треба розібратися в тому, на яких підставах розпродано землю в Козині Обухівського району, у багатьох селах Києво-Святошинського району. Не менш показові й інші пріоритети нового начальника міліції — його турбували справи «із безпрецедентним розкраданням і контрабандою на шинному заводі в Білій Церкві». Заявив він і про зацікавленість проблемою інтернатів, де «на сиротах просто нагло наживаються». За заявою Зарубенка, замовлення міліція не виконуватиме, але з тими, хто краде в держави та громадян, церемонитися не стане. Виступаючи на колегії, Василь Зарубенко, судячи з усього, передбачав реакцію на свої слова, заявивши привселюдно про те, що його призначення та робота блокується «на найвищому рівні». А дехто навіть «за гроші збирає підписи», «організовує людей на пікетування» із метою не допустити розслідування гучних справ.
Нагадаємо, що майже рік тому Василя Зарубенка звільнили після скандалу. Восени 2003 року правоохоронці області чи то прогаяли, чи то відпустили, як припускав багато хто, заарештованого «авторитета», підозрюваного у скоєнні тяжких злочинів, що, власне, і коштувало генералу начальницького крісла. Минув рік, скандал вщух, генерал повернувся і... Знову стався «ефект дежа-вю».
Примітно, що 5 листопада відбулося призначення на посаду, а вже 7 листопада в Білій Церкві трапився дуже схожий із подіями річної давності скандал — в ІТУ з-під варти тікають три арештанти. Причому знову-таки на тлі дуже дивних обставин. Ланцюг випадків у вигляді порушення інструкцій, відсутності належного рівня охорони призвела до ситуації, коли скоєно злочин, а провина розпорошилася настільки, що нікого притягти до відповідальності. Знаючі люди стверджують, що така втеча мала більш значиму мету, ніж воля заарештованих. Зокрема, зрозуміло, що репутацію головного міліціонера області в такий спосіб знову було підмочено.
Таким чином Київщина в міру усвідомлення владою втрати впливу в столиці стає ареною особливо жорстокої боротьби кланів, кожний із яких намагається розставити на ключових посадах своїх людей. Незграбно балансуючи між інтересами різних сил, влада виглядає смішно й безпорадно.