Нунчаки з-під «міліцейського даху»

Одеський будівельник Сергій Дейкун став «злочинцем», готуючись пізнього червневого вечора до сну. Близько 23 години в кімнату гуртожитку, де він мешкав на законних підставах, увійшла група міліціонерів, один з яких оголосив: перевірка дотримання паспортного режиму. Сергій пірнув руками в кишені штанів і закляк: згадав, що залишив паспорт у кімнаті своєї сестри Олени Неклюдової, котра також проживала в цьому гуртожитку і працювала разом із чоловіком на ремонті готелю «Червоний». Тим часом зірке око одного з перевіряльників засікло на стіні дерев’яні нунчаки — спортивне знаряддя, придбане хазяїном кімнати у відділі «Торнадо-спорт» одеського ЦУМу. З цього моменту перевірка паспортів плавно трансформувалася у вилучення виявленої «холодної зброї», якою було названо нунчаки. А потім — і у припровадження 25-річного будівельника-підсобника до Приморського РВВС Одеси для щиросердного зізнання у вчиненні злочину згідно з ознаками ч. 2 ст. 263 Кримінального кодексу України...

Дії міліцейського наряду просто шокували Ларису Усенко, Ірину Бушму, Валентина Корбу та інших будівельників з Кіровоградщини, котрі мешкають у сусідніх кімнатах гуртожитку і стали мимовільними свідками вилучення спортивного знаряддя і затримання Сергія на цій підставі: хіба зберігання у своїй кімнаті нунчаків, легально придбаних у ЦУМі, — кримінальний злочин? Тим часом старший лейтенант Володимир Фарманчук, котрий ініціював рейд — перевірку дотримання паспортного режиму, такими юридичними нюансами не «заморочувався»: навіщо оперуповноваженому сектору по боротьбі з незаконним обігом наркотиків РВВС перенапружуватися? Не вдалося виявити в гуртожитку споживачів наркотиків і порушників паспортного режиму, то знайшли ж «холодну зброю».

Щоправда, пізніше, коли родичі Дейкуна почали цікавитися у РВВС, за що все-таки його запроторили за грати, оперуповноваженому Фарманчуку разом із слідчим В’ячеславом Близнаком довелося істотно «скорегувати» сюжет затримання. І навіть перемістити епізод злочинного діяння — носіння холодної зброї без дозволу — з кімнати другого поверху гуртожитку на нічну вулицю. І надалі документально закріплені дії міліцейського наряду, терміново адаптовані відповідно до вимог законодавства, стали виглядати цілком логічно і мотивовано. І справді, що мали робити вартові порядку, зустрівши на нічній вулиці гр-на Дейкуна, котрий прогулювався з нунчаками? Так і зробили: небезпечного перехожого зупинили, залучили як понятих двох випадкових перехожих, вилучили в їхній присутності «холодну зброю», про що невідкладно склали протокол і допровадили затриманого в кабінет чергового слідчого.

Очевидна неузгодженість виявилася лише в тому, що реальними свідками епізоду затримання пана Дейкуна в гуртожитку були мешканці сусідніх кімнат, у тому числі сестра затриманого Олена Неклюдова, до якої Дейкун заходив разом із бійцями «Беркута» по свій паспорт. Хоч як важко в це повірити, досі версію, не сумісну з правовими процедурами здійснення дізнання і правосуддя, співробітники перевіряючих і наглядових інстанцій не відкинули.

Тим часом в обвинувальному висновку, що надійшов з Приморського РВВС на розгляд Приморського райсуду Одеси, стверджується: гр-н С.Дейкун затриманий «18 червня 2008 року, приблизно о 23.20, працівниками міліції біля будинку №14 по вулиці Буніна в Одесі. При проведенні у нього особистого огляду при двох понятих у правій кисті однієї з його рук було виявлено і вилучено два дерев’яні нунчаки, які виготовлені, згідно з експертизою, саморобним способом і є холодною зброєю... Ці нунчаки С.Дейкун придбав у ЦУМі, розташованому по вулиці Пушкінській, за 18 гривень у невстановленої слідством особи, а згодом незаконно носив при собі без передбаченого законом дозволу».

Глава юридичної компанії «Давид» В.Дарієнко, котрий за багато місяців ретельно дослідив обставини затримання Дейкуна, стверджує протилежне: висунуте проти його підзахисного обвинувачення «є помилковим». І наводить неспростовні факти у скарзі на ім’я генпрокурора Олександра Медведька: гр-н Дейкун був затриманий нарядом міліції у власній кімнаті гуртожитку при перевірці паспортного режиму, причому без понятих, а вилучені нунчаки висіли в кімнаті на стіні — не носив він їх із собою. Стосовно працівників міліції, котрі сфальсифікували «протокол виявлення і вилучення» у С.Дейкуна нунчаків, обвинувачуваний також подав заяву, яка перевірялася співробітниками управління СБУ в Одеській області і Службою внутрішньої безпеки обласного УВС. За підсумками перевірки, проведеної, зокрема, співробітниками СБУ, у скарзі генпрокурору адвокат повідомляє: «Встановлено факт фальсифікації документів, незаконного утримання під вартою С.Дейкуна та інші порушення співробітників міліції». У тому числі встановлено, що «протокол виявлення і вилучення» від 18 червня 2008 року був «сфальсифікований о/у БНОН Приморського РВВС В.Фарманчуком». Оперуповноважений «зумисно виправив місце його складання, замазавши попередній текст білим барвником і зверху на замазці написавши: «на вул. Буніна, 14». Насправді цей протокол він склав у Приморському РВВС, у будинку №13 по вулиці Грецькій, наступного дня. При цьому в протоколі зазначено прізвища двох понятих, яких при затриманні не було. У протоколі стоять не їхні підписи. Один з понятих, раніше засуджений за наркоманію електрик Олег Думський, пояснив співробітникам відділу «К» СБУ, що нічого подібного не підписував. Більше того, він зазначив, що його прізвище як понятого о/у Фарманчук і раніше вказував в якихось протоколах затримання, підробляючи за нього підписи, у зв’язку із чим він уже звертався до прокуратури. Другий понятий Олександр Арістов значиться приписаним у будинку №1 по Студентському провулку, хоча за цією адресою не проживає, також є наркоманом і «штатним понятим» для підписання будь-яких паперів за вказівкою свого куратора — «борця з наркотиками» Фарманчука».

Як підкреслює адвокат В.Дарієнко в скарзі генпрокурору, обвинувачуваний у носінні саморобної «холодної зброї» Дейкун і його сусід по гуртожитку Дмитро Неклюдов «прямо вказали співробітникам РВВС, що нунчаки були куплені офіційно за чеком у магазині «Торнадо-спорт», який належить бізнесмену Олександру Ткаченку і функціонує на 3-му поверсі одеського ЦУМу. Показали при відвіданні магазину також дівчину-продавця, яка реалізувала нунчаки, місце на вітрині, де розміщувалися ці товари». Проте в підписаних документах співробітники РВВС В.Фарманчук і В.Близнак стверджують «про нібито неможливість установити продавця нунчаків», які не підлягають продажу без відповідного дозволу на їх носіння. Хоча відомо, що власник «Торнадо-спорт» О.Ткаченко мешкає в будинку №21 по вул. Балківській в Одесі. Щоб змусити співробітників Приморського РВВС закріпити документально незаконну торгівлю нунчаками в магазині «Торнадо-спорт», адвокат вирішив 21 вересня 2009 року відвідати цей магазин разом зі своїми співробітниками і придбати один із багатьох нунчаків, виставлених на продаж. Факт його купівлі через касовий апарат було зафіксовано з допомогою свідків, торгового чека, а також чека про оплату з допомогою картки Visa та відеозапису. І відразу ж, навіть з випередженням наряду міліції з РВВС, викликаного покупцями, у приміщення магазину прибули «без офіційного виклику, напевно за дзвінком власника магазину О.Ткаченка, працівник Привокзального відділення міліції Приморського РВВС лейтенант Микола Мунциянов, за ним — молодший лейтенант і прапорщик дорожньо-патрульної служби», — зазначає В.Дарієнко в скарзі генпрокурору. І уточнює: «Ми вчотирьох повідомили працівникам міліції про протизаконну торгівлю холодною зброєю, пред’явили куплені нунчаки з метою подальшого їх долучення до кримінальної справи за цим фактом, під відеозапис вимагали затримати злочинців і провести огляд магазину, поки продавці не винесли товари, виставлені в торговому залі, в інші приміщення ЦУМу. Проте Мунциянов і його колеги своїх обов’язків з протидії злочину не виконали: не вилучили нунчаки зі складу, не затримали злочинців, що вільно збувають холодну зброю — навіть для з’ясування особи. Навпаки — запропонували нам, чотирьом громадянам, пройти в їхньому супроводі у відділення міліції. Нібито для прийняття заяв. Тобто по суті затримали не правопорушників, а свідків факту злочину...»

І що показово, підстав для порушення кримінальної справи за фактом, викладеним у нашій спільній заяві і підкріпленим речовими доказами, правоохоронці не вбачали протягом десяти місяців. Згідно з експертизою, виконаною на замовлення Приморського РВВС, придбані в ЦУМі робітником-підсобником Дейкуном нунчаки визнано холодною зброєю. А от куплені згодом співробітниками юркомпанії «Давид» нунчаки — з метою змусити правоохоронців ужити заходів для припинення їх масового протиправного збуту — експерти несподівано відмовилися визнати такою ж холодною зброєю, виявивши при випробуваннях тріщини, які невідомо звідки з’явилися, у новеньких заводських виробах...

Лише через десять місяців аргументовані заяви глави компанії «Давид» з приводу необгрунтованості відмови в розслідуванні діяльності власника магазину «Торнадо-спорт» нарешті було почуто. Як повідомив днями в.о. начальника управління з нагляду за органами внутрішніх справ прокуратури Одеської області Юрій Коробко, після додаткового вивчення матеріалів, за якими орган дізнання Приморського РВВС Одеси відмовив у порушенні кримінальної справи проти О.Ткаченка, прокуратура області встановила: раніше видана слідчим відділом постанова є незаконною і підлягає скасуванню.

Що стосується оцінки заходів, ужитих до гр-на Дейкуна співробітниками цього РВВС Фарманчуком і Близнаком, котрі виступають нині як свідки у справі «про нунчаки», то облпрокуратура, як і раніше, не вбачає в їхніх діях складу злочину...