НОВЕЛИ ЦИВІЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

Як повідомляло «ДТ», новий Цивільний процесуальний кодекс, прийнятий Верховною Радою і підписаний Президентом минулого тижня, набирає чинності з 1 січня 2005 року. «ДТ» звернулося з проханням докладніше розповісти про принципові новели ЦПК до одного з його авторів, народного депутата, голови комітету ВР з питань правової політики Василя Онопенка: «Новий ЦПК досить суттєво відрізняється від кодексу зразка 1963 року по багатьох питаннях, адже ми живемо на сьогодні в інших економічних умовах. Ми виходили з того, що найголовніше завдання ЦПК — це вирішення приватних спорів, що виникають з норм нового цивільного законодавства, а не забезпечення інтересів держави при вирішенні судових справ, як це було раніше. Тобто змінилися акценти, змінилася ідеологія кодексу. Не держава є головною дієвою особою, а громадяни, фізичні і юридичні особи, які є сторонами при вирішення приватних спорів. В зв’язку з цим цивільне судочинство повинно розглядатися не як охорона інтересів держави, а як послуга держави по вирішенню спорів, де всі сторони рівні і без суду вони не можуть залагодити суперечку.

Кодекс доповнений такими важливими новими главами як розгляд справ про надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності, про надання невідкладної психіатричної допомоги, обов’язкову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу.

Новий ЦПК принципово відрізняється від старого тим, що адміністративні правовідносини повністю вилучаються з цивільно-процесуальних відносин і будуть врегульовуватись в новому Адміністративно-процесуальному кодексі.

У ЦПК з’явилася така новела, як судовий наказ, який є в багатьох країнах світу. Мова йде про спрощений розгляд справ, де фактично не виникає спору, але є цивільна справа. Скажімо, заробітну плату нараховано, але її не виплачують. Для того, щоб виплатили, потрібне судове рішення у вигляді судового наказу, тобто дуже спрощений, швидкий процес. Чи, скажімо, стягнення аліментів, коли ніхто не заперечує конкретного батьківства, є батько дитини, але, щоб розглянути цю справу у звичайному режимі, потрібен час на підготовку, пояснення сторін, витребовування відповідних доказів. Судовий наказ суддя видає як виконавчий документ. Так само легко він і скасовується. Якщо відповідач скаже, що він не погоджується з рішенням, то суддя має винести цю справу на розгляд на загальних засадах.

Працюючи над ЦПК, ми намагалися надати людям можливість мати простий доступ до правосуддя, щоб правосуддя стало швидким, об’єктивним, справедливим і ґрунтувалось на принципах законності.

Найбільша проблема, яка існувала й існує при розгляді цивільних справ — це апеляційне оскарження судових рішень. Ще під час малої судової реформи, було введено інститут апеляції і створено відповідні апеляційні інстанції. На жаль, як показав досвід, людям не стало від цього легше жити.

Відповідно до чинного ЦПК сторони повинні подавати апеляційну скаргу до місцевого суду. Якщо суддя місцевого суду, який розглядав справу, бачить, що рішення може бути скасоване, він всілякими методами намагається зробити так, щоб апеляційна скарга не була направлена до апеляційного суду. Він залишає апеляційну скаргу без розгляду, без руху, потім повертає назад. Це була найскладніша проблема, яку ми мали вирішити при підготовці нового ЦПК. Ми записали так: протягом трьох днів суддя автоматично повинен направити справу і апеляційну скаргу до вищестоящого суду, не залежно від її змісту та оформлення. Навіть якщо це зроблено невірно, то оцінку буде давати вищестоящий суд.

Ми додали ще десять днів для подачі апеляційної скарги. В цей строк сторона повинна заявити суду про свій намір подавати апеляційну скаргу. В такому разі вона подає відповідну заяву, і суд уже зорієнтований — виписувати виконавчий документ-лист чи ні. В наступні 20 днів цю скаргу можна подати до суду. І якщо така заява не була подана, рішення можна виконувати.

Ці пропозиції приймалися нелегко, але час покаже, наскільки корисна ця новела. Нам, розробникам, здається, що це буде на користь, адже у вищестоящому суді оскаржується приблизно 2—4% постановлених рішень.

У зв’язку з тим, що з’явилося таке нове положення ст. 296 ЦПК, я думаю, в майбутньому не буде таких величезних проблем з оскарженням рішення до апеляційних судів.

Завдання ЦПК — виписати правила гри, як себе повинен поводити позивач, відповідач і навіть прокурор. Ми записали, що прокурор є таким самим учасником цивільного процесу, як і всі інші.

Наступна проблема. Ми передбачали, що апеляційний суд як вища інстанція матиме можливість оцінювати докази. Сьогодні це не передбачено при винесенні рішення, і апеляційний суд працює фактично в режимі касації. Тобто надходить апеляційна скарга на рішення, а апеляційний суд, якщо бачить, що рішення невірно прийняте чи помилкове скасовує це рішення і направляє справу на новий розгляд в місцевий суд. Але ж це не апеляція, це касація. І саме в такому режимі, в режимі касації, прийнято приблизно 70% рішень. В результаті — знову місяці затраченого часу, коштів і т.д.

Ось і існують перекоси — місцеві суди завантажені, Верховний суд — завантажений, апеляційні суди працюють у напівсили. Тому в новому ЦПК ми визначили, що рішення скасовується з направленням справи на новий розгляд лише тоді, якщо воно винесено не вповноваженим суддею, або складом суду. Скажімо, суддя виніс рішення сам, одноосібно, а воно мало бути винесено судом у такому складі — один суддя і два засідателі. Чи, наприклад, суддя виніс рішення, а підписав його інший. Тільки в таких, чітко виписаних законом, випадках апеляційна скарга може бути направлена на новий розгляд.

Я думаю, це теж зніме багато проблем, оскільки апеляційні суди є нижчестоящими і вони повинні приймати рішення по суті.

В новому ЦПК передбачена можливість допитувати свідків під присягою. Водночас ми відмовилися від арешту свідків — була пропозиція арештовувати свідків в тому разі, якщо вони не з’являються в суд.

По-іншому виписаний принцип диспозитивності. Йдеться про те, що сторони самостійно розпоряджаються своїми правами щодо предмету спору. Вимоги суду представляє сторона-позивач і він чітко визначає ці вимоги. Суд може виходити за межі цих вимог лише в тих випадках, наприклад, коли позов пред’явлено в інтересах неповнолітніх осіб, недієздатних осіб чи осіб, обмежених у своїй дієздатності.

Дещо по-іншому виписані положення про доставлення доказів в судовому процесі. Нині для того, щоб скасувати рішення суду нижчестоящої інстанції, хитрі адвокати представляють частину доказів суду вищестоящої інстанції. Тому ми записали в кодексі, що апеляційний суд має сам приймати рішення і давати оцінку. Тобто відпадає можливість хитрувати таким чином, оскільки все одно апеляційний суд дасть доказам відповідну оцінку. З іншого боку, відповідно до принципу змагальності, в ЦПК записано, що кожна сторона зобов’язана надати суду всі докази, які вона має. Інша справа, коли йдеться про документи, які має витребувати саме суд. Це, звісно, не виключається, але є загальне правило, відповідно до якого сторони самі повинні бути зацікавлені, щоб подати всі докази суду.

Гостру дискусію викликали положення щодо судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справ. Ми свідомо замінили поняття «державне мито» на «судовий збір». Терміну «державне мито» в новому ЦПК не існує.

Ми не просто замінили одне поняття на інше. Ясна річ, що предметом ЦПК не може бути Закон «Про судовий збір». Але в майбутньому комітет розглядатиме цей закон, головна ідея полягатиме в тому, що сплачувані кошти повинні йти на підтримку судів. Нині вони йдуть до бюджету, розпорошуються і суд з них нічого не має.

Чи має право, відповідно до нового ЦПК, народний депутат право звертатись до суду за отриманням інформації процесуального характеру? Ми прийняли рішення, що народний депутат має таке право, оскільки він представляє інтереси громадян. Якщо справа затягується, замість місячного терміну розглядається роками, то чому б народному депутату не поцікавитись такою ситуацією, звісно, без вказівок, адже так чи інакше треба вирішувати конкретне питання. До речі, обгрунтованими визнав ці вимоги і Верховний суд України.

Що стосується військових судів, то ми з самого початку відмовилися від положення, яке діє сьогодні й передбачає розгляд такими судами цивільних спорів. Новий ЦПК не передбачає жодних категорій справ, які підлягали б по підсудності військовому суду. Що ж стосується збереження військової таємниці, то ст.6 ЦПК передбачає таємницю судових засідань.

Важливий момент — заочне рішення суду. По суті в якійсь мірі це на сьогодні є, що відповідач, належно повідомлений не з’являється на судове засідання. Таким чином, суд відкладає розгляд справи, і в нас таке трапляється нині десятки разів. Позивач, експерт з являються, а відповідач — ні. Тому йде мова про заочне рішення суду. У випадку, коли є дані, що відповідач належним чином повідомлений, але не засвідчив поважної причини своєї неявки, суд розглядає справу і приймає рішення по суті.

В цілому новий ЦПК — прогресивний документ. В нього закладено найкращі світові досягнення. Звісно, це не можна було робити автоматично. Ми використали світовий досвід з урахуванням наших особливостей, того, як розвивається українська судова система, якими є принципи, права учасників, терміни і т.і. Приміром, загальновживаним є термін «розумні строки» розгляду справ. Це є запозиченням з європейського законодавства, де взагалі немає термінів розгляду справ, там є розумні строки. Але ми ще вимушені записувати конкретні терміни, оскільки розумні строки розраховані на розумного суддю.

Скажімо, справа може розглядатися й півроку. Але в тому випадку, якщо призначена експертиза, без якої суд не може прийняти рішення. По деяких справах потрібно призначити декілька експертиз, а потім ще комплексну чи повторну. Так от в такому випадку розумний строк справді може бути не місяць, а півроку чи навіть рік. Тобто «розумність строку» залежить від конкретної справи.

На сьогодні в Україні 834 судових установи, включаючи господарські суди. Судами загальної юрисдикції розглядається 1млн. 700 тис справ. Господарськими судами — ще приблизно 200 тис. Тобто маємо 2 млн. спорів у судах. Якщо по кожній справі є, щонайменше, один відповідач і один позивач, то вже приблизно 4 млн. людей проходять через судову машину. Від того, наскільки якісний новий ЦПК, за якими правилами йтиме судочинство, залежить надзвичайно багато. Тому ми так багато уваги приділяли цьому документу. Ми прагнули зробити його еталоном, щоб до нього підтягувались і кримінально-процесуальний, і адміністративно-процесуальний кодекс».