НОТАРІУСИ ПРОТИ ПОДАТКОВОЇ

Рішення суду в справах, про які ми розповімо нижче, поза всяким сумнівом, матимуть далекосяжні наслідки не лише для учасників процесу. Бо предмет суперечки — податок, проти сплати якого заперечують нотаріуси і з чим, природно, не згодні податківці. Хоча розгляд справи ще не закінчено, одному з нотаріусів уже двічі вдалося відстояти свою правоту в судах.

Позавчора Верховний суд України розглянув касаційну скаргу податкової інспекції по м. Дніпродзержинську. Оскаржувалися рішення Заводського райсуду про повернення приватному нотаріусу А.Сидоренку безпідставно сплачених до бюджету грошей і постанова колегії з цивільних справ облсуду, яка залишила це рішення без змін. Судова палата ВС з цивільних справ ухвалила послати справу на новий судовий розгляд судом першої інстанції.

Якими ж можуть бути наслідки, якщо рішення на користь нотаріуса буде остаточним? З касаційної скарги податківців не випливає, скільки недоодержить бюджет у разі створення такого прецеденту, оскільки ніяких конкретних цифр вони не наводять. Проте вважають, що такий розвиток подій загрожує «фактичним ухилянням від сплати податків певної категорії громадян України, котрі одержують значні доходи від своєї професійної діяльності — приватних нотаріусів України — у досить великих обсягах».

Про те, що становлять собою «значні доходи», можна зробити висновок за матеріалами справи. Так, Заводський райсуд задовольнив позовні вимоги лише одного приватного нотаріуса про повернення сплачених сум прибуткового податку в обсязі 56 тисяч гривень. Йдеться про період від 1997 по 1-й квартал 1999 року.

Свій виступ нотаріус Андрій Сидоренко розпочав тим, що заявив відвід усьому складові суду. Цей розпачливий крок він аргументував так. Як стверджує А.Сидоренко, з суддів, що входять до складу суду касаційної інстанції, не утримується прибутковий податок з громадян за основним місцем роботи на підставі Указу Президента України «Про додаткові заходи з соціального захисту суддів» від 10 липня 1995 року. Мовляв, самостійно судді прибуткового податку не сплачують, а Державна податкова адміністрація не реагує на це належним чином. Тому, вважає А.Сидоренко, судді касаційної інстанції мають особливі відносини з податковою адміністрацією, до системи якої входить ДПІ по м.Дніпропетровську, що є стороною у справі: «Це викликає в мене сумніви в неупередженості й незалежності суддів, бо вони матеріально залежні від Державної податкової адміністрації в частині додаткового доходу, отримуваного ними у вигляді не стягнутого податку на прибуток».

Судді такий випад сприйняли по-філософському і справу все ж таки розглянули.

Отже, ДПІ наполягає на тому, що приватні нотаріуси мають оподатковуватися прибутковим податком за прогресивною шкалою (п.1 статті 7 Декрету Кабміну про прибутковий податок із громадян). Районний і обласний суди з цим не погодилися. А.Сидоренко вважає, що ставка податку для отриманих ним доходів законом не передбачена і немає підстав для оподаткування доходів, отриманих виключно від нотаріальної діяльності: «У мене є систематично отримуваний доход від здійснення нотаріальної діяльності, який я щорічно декларую. За чинним законодавством (Декрет Кабміну «Про прибутковий податок із громадян»), такі доходи оподатковуються податком відповідно до розділу 4. У ньому немає посилання на ставку податку. Я вважаю, що в такому випадку у мене не може бути прибуткового податку з громадян до внесення відповідних змін у чинне законодавство.

Податкова інспекція фактично за аналогією застосовує п.1 статті 7, вважаючи, що в мене є основне місце роботи. А професійна діяльність і основне місце роботи — це різні поняття, і в моєму випадку ознак останнього, виходячи з КзпП, немає. Я ні з ким не перебуваю у трудових відносинах, трудова книжка на мене не ведеться, ніхто не робить за мене відрахувань до Фонду соціального страхування, я ні з ким не укладав трудового договору. Отже, мої доходи не можуть оподатковуватися податком відповідно до п.1 ст.7 декрету.

З огляду на те, що податкові відносини — різновид адміністративно-правових відносин, застосування ставки за аналогією неприпустиме. За відсутності ставки податку в чинному декреті до внесення змін у податкове законодавство в такого суб’єкта оподаткування, як нотаріус, за умови одержання ним доходів виключно від здійснення нотаріальної діяльності, не може бути прибуткового податку. Відповідно до статті 67 Конституції, усі громадяни України мають сплачувати податки та збори в порядку й обсягах, установлених законом. Позаяк ставки податку законом не встановлено, не може бути й податку».

У рішенні райсуду сказано, що ДПІ безпідставно застосувала прогресивну ставку прибуткового податку до А.Сидоренка: «Прибутки, отримані приватним нотаріусом Сидоренком А.В., підлягають оподаткуванню відповідно до розділу 4 Декрету «Про прибутковий податок із громадян», стаття 13 якого передбачає, що об’єктом оподаткування є доходи громадян, отримані протягом календарного року від здійснення підприємницької діяльності без створення юридичної особи, інші доходи громадян, не передбачені як об’єкти оподаткування в розділах 2 і 3 даного Декрету». А також що «...приватний нотаріус Сидоренко А.В. не мав інших доходів, крім доходу від нотаріальної діяльності, який він отримував згідно зі ст.31 Закону «Про нотаріат»...»

Колегія з цивільних справ Дніпропетровського облсуду, яка залишила рішення без змін, зазначила: «Відповідно до Закону України «Про нотаріат», нотаріус має єдине джерело доходу, яким є нотаріальна діяльність, а підприємницька чи інша оплачувана діяльність йому заборонена...»

Щоправда, Державна податкова інспекція м. Дніпродзержинська продовжує нараховувати А.Сидоренку прибутковий податок за ставкою, передбаченою п.1 статті 7.

Того самого дня й тієї самої години ВС розглянув іншу справу про ухиляння від сплати прибуткового податку, але в порядку карного судочинства та стосовно іншого нотаріуса — Н.Калініної. Виправдувальний вирок щодо неї залишено в силі.

Органи попереднього слідства звинуватили приватного нотаріуса Н.Калініну в ухилянні від сплати прибуткового податку на суму 62 тисячі гривень. Зокрема, на думку слідства, нотаріус Калініна обчислювала прибутковий податок від своєї діяльності за заниженою ставкою 20% замість 40%.

За словами обвинувачуваної, Декретом КМУ «Про прибутковий податок» у жодному розділі приватний нотаріус не згадується як суб’єкт оподаткування. 40% — це ставка для працівників за основним місцем роботи, тобто за наймом. Якби в неї було основне місце роботи, за неї податки за ставкою сплачував би роботодавець. Але приватний нотаріус заповнює декларацію. За 1996—1997 роки за позовом Калініної винесено рішення суду, відповідно до якого, приватний нотаріус має сплачувати податки за ставкою 20%. І сплачену нею зайву суму було повернуто. Це рішення набрало чинності й не було скасоване. Суд дійшов висновку, що в діях Калініної відсутній склад злочину.

До речі, виходячи з матеріалів справи, свідок О.Тулякова, заступник голови ДПА Криму в судовому засіданні, пояснила, що в адміністрації є лист про порядок оподаткування приватних нотаріусів, де зазначено, що вони повинні сплачувати прибутковий податок за ставкою 40%. Їй відомо про наявність рішень судів, відповідно до яких із приватних нотаріусів ухвалено стягувати 20% прибуткового податку. Проте з цими рішеннями вона не згодна, хоча вони й набрали чинності. І ще кілька нюансів. На проведення обшуку в Н.Калініної не було санкції прокурора. Окреме доручення на проведення перевірки Калініної на предмет сплати податків було видано в обхід закону. Втім, такими «дрібницями» мало кого сьогодні здивуєш.

З рішення у справі Н.Калініної: «Судом досліджувалися рішення судів України, з яких очевидно, що протягом 1997—2000 років суди неодноразово вказували на те, що оподаткування приватних нотаріусів не врегульоване чинним законодавством, і тому погоджувалися з можливістю сплати приватними нотаріусами прибуткового податку в обсязі 20% від чистого прибутку до врегулювання цього питання чинним законодавством... Наявність таких численних судових рішень свідчить про те, що питання ставки прибуткового податку з приватних нотаріусів спірне. Суди України, розглядаючи цивільні справи цієї категорії, погоджуються з приватними нотаріусами, а не з податковими органами».

Не сумніваюся, що багато читачів, ознайомившись із матеріалом, навряд чи переймуться співчуттям до нотаріусів, які обстоюють свої права. Приміром, у місцевій пресі в зв’язку зі справою А.Сидоренка з’явилися публікації, з яких цілком очевидно: певна частина народонаселення вкрай незадоволена — мовляв, ділитися треба. І в юридичні тонкощі вникати ніхто не збирається. Можна припустити, що ця частина не складається із самих працівників податкової, яким за родом служби треба «битися» за кожну бюджетну копійку. Можна зрозуміти тих, кому кривдно. Проте виходити, напевно, слід із того, що люди намагаються розв’язати проблему шляхом звернення в суд. Вони домагаються свого, апелюючи до закону. А це головне. І, можливо, всім нам слід уважніше читати недосконалі, як відомо, закони та знаходити цивілізовані шляхи розв’язання проблем, навіть якщо такий спосіб поки що не надто популярний у нашій державі.