НАЙБЕЗПРАВНІШІ СЕРЕД БЕЗПРАВНИХ

Міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch у своєму новому звіті засудила український уряд за нездатність забезпечити жінкам рівні права з чоловіками на робочому місці, відзначаючи, що українські жінки піддаються дискримінації і змушені виконувати малопрестижну й низькооплачувану роботу.

Як підкреслюється у звіті, «поширена з боку роботодавців дискримінація жінок у процесі найму обмежує можливості жінок улаштуватися на роботу, зокрема на високооплачувані та престижні посади». «Роботодавці як у приватному, так і в державному секторах регулярно підкреслюють бажану стать працівника в оголошеннях про вакансії й використовують інформацію про сімейні обставини, яку вони вимагають під час співбесід, аби відмовити жінкам у роботі. Вимоги щодо віку й зовнішності також можуть стати перепоною, навіть якщо жінки повністю відповідають посаді з фахового погляду. Роботодавці виправдовують своє бажання наймати чоловіків традиційними стереотипами щодо фізичних та інтелектуальних можливостей жінок і їхніх родинних обов’язків», — відзначають у Human Rights Watch.

«У результаті жінки дедалі більше витісняються в низькооплачувану сферу послуг і державний сектор або шукають роботу, зокрема й за сумісництвом, у нерегульованому тіньовому секторі. Багато жінок їдуть за кордон у пошуках кращих економічних можливостей. Такий вибір загрожує їм втягненням у комерційну секс-індустрію або в інші форми примусової роботи», — написано в звіті.

При цьому експерти Human Rights Watch заявляють, що українські офіційні структури причетні до дискримінації як у державному, так і в приватному секторах економіки, повідомило агентство «Інтерфакс-Україна».

У звіті написано: «багато чиновників визнавали, що роботодавці часто віддають перевагу чоловікам», «інспектори Міністерства праці та соціальної політики демонструють недостатню підготовку й небажання розглядати дискримінаційну практику прийому на роботу». Мінпраці, за даними експертів, також не вносить у свої статистичні звіти розділ із обліку скарг, інспекцій або порушень, безпосередньо пов’язаних із будь-якою дискримінацією. «Понад те, державна служба з працевлаштування підтримує дискримінацію жінок із боку роботодавців, розміщуючи оголошення вакансій із зазначенням статі працівників і беручи в роботодавців інформацію про бажану стать працівників разом з інформацією про наявні вакансії», — підкреслюють у Human Rights Watch.

Відзначаючи, що Конституція України й національне законодавство забороняють гендерну дискримінацію, організація рекомендує українським органам влади й міжнародним структурам зробити все для викорінення дискримінації жінок на ринку праці в Україні. Усі гілки влади мають як практично, так і законодавчо виконувати взяті міжнародні зобов’язання у сфері прав людини для забезпечення права на недискримінацію, йдеться у звіті.

У Human Rights Watch підкреслюють: офіційні особи найвищих рівнів повинні публічно засудити дискримінацію й організувати всеукраїнські антидискримінаційні тренінгові програми як для держслужбовців на всіх рівнях влади, так і для профспілкових діячів і роботодавців. «Верховній Раді рекомендовано змінити законодавство з тим, щоб заборонити оголошення про вакансії, які базуються на специфікації статі, й усунути гендерні обмеження при наданні пільг під час догляду за дитиною. Міністерство праці та соціальної політики повинне провести службові розслідування стосовно роботодавців, підозрюваних у дискримінації працівників за статевою ознакою. Державна служба зайнятості має утримуватися від будь-якої практики, спрямованої на підтримку найму залежно від статевої приналежності», — йдеться у звіті.

На додачу Human Rights Watch рекомендує Європейському Союзу співпрацювати з Україною з метою узгодження її законодавства та практики з антидискримінаційними нормами ЄС. Міжнародна організація праці й Рада Європи повинні й далі надавати допомогу офіційній Україні в підготовці змін до Кодексу законів про працю та проекту закону про забезпечення гендерної рівності, які необхідно узгодити з зобов’язаннями країни в рамках міжнародних правових норм. Відповідні органи ООН із нагляду за виконанням угод мають вивчити відповідність дій уряду України його міжнародним зобов’язанням щодо гендерної рівності. Міжнародні фінансові установи повинні визнати роль, яку відіграє дискримінація в обмеженні економічних можливостей для жінок і в зубожінні населення, і обумовити рівень підтримки України залежно від вимірюваного прогресу у викоріненні дискримінації на ринку праці, вважають у правозахисній організації.