МАЙНОВІ ПАЇ — НЕВИДИМКИ?

Після реформування агропромислового комплексу майно колишніх членів КСП перестало бути нічийним. І та частина майна, що не закладена під забезпечення боргів колективних сільгосппідприємств, повинна бути включена до пайового фонду й використовуватися як власність — або самостійно (після виходу з КСП), або на правах оренди.

Та недоліків в українському аграрному законодавстві, як зірок у нічному небі. Постанова Кабінету міністрів, прийнята на виконання Указу Президента «Про заходи щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектора економіки» від 29 січня 2001 року, не визначила повного переліку активів для забезпечення боргів КСП. Частину майна було розпродано за борги ще раніше, частину розкрадено. І тому чимало новоутворених сільгосппідприємств, порушуючи законодавство, не мають намірів укладати договори майнової оренди. Логічно, не розраховуються вони і за використання майна.

Плата за оренду майна в більшості новоутворених агроформуваннях відразу стала другорядною, почала сприйматися як доважок до інших розрахунків. Спочатку потрібно повернути банківські кредити, «віддячити» за оренду паїв земельних. А майнові розрахунки нехай чекають до кращих часів.

За оперативною інформацією управління сільського господарства і продовольства облдержадміністрації, місцеві сільгосппідприємства за оренду майнових паїв у 2002 році повинні були виплатити 3 млн. 794 тисячі гривень, але фактично віддали селянам грішми, натуроплатою та послугами — 2 млн. 461 тисячу гривень, або 65 відсотків договірних сум. Та у багатьох місцевостях регіону орендна плата на кілька порядків нижча. Наприклад, у Борщівському районі— на 45 відсотків, у Зборівському районі — майже на 52 відсотки.

Однак нерідко майнові права селян взагалі стають міражем. Керівники новоутворених сільгосппідприємств використовують майно селян на власний розсуд, тобто розпоряджаються ним як заманеться. Порушення прав власників майнових паїв стали масовими — їх не бракує як на півночі області, так і в південних районах, як на заході, так і на сході. Здійснюючи нагляд за дотриманням законності в агропромисловому секторі, прокуратура Тернопільської області лише впродовж минулого року порушила 84 кримінальні справи , 71 з них уже направлено до суду.

Наприклад, у ході дослідчої перевірки було встановлено, що службові особи приватно-орендного підприємства «Явір-Д» у Збаразькому районі без погодження з власниками реалізували майно, яке входило до пайового фонду КСП «Волинь», на загальну суму 200 тисяч гривень. Прокуратура Збаразького району порушила кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч.2 статті 364 Кримінального кодексу («привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання посадовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки»). Зараз триває розслідування.

Ще одна справа стала не менш резонансною. Директор селянсько-фермерського господарства, а водночас голова селянської спілки села Летяче Заліщицького району, без згоди загальних зборів членів селянської спілки упродовж вересня 2001 — березня 2002 року реалізував ВРХ та коней на загальну суму 30,5 тисячі гривень, а виручені кошти використав на потреби свого фермерського господарства. Було порушено кримінальну справу. Заліщицький районний суд уже встиг винести вирок — засудити директора аж… до 2-х років виправних робіт з відрахуванням 20 відсотків зарплати в дохід держави.

Голова правління селянської спілки «Вербівка», що міститься вже в іншому, Борщівському, районі, вчинив не надто оригінально, але теж незаконно. Упродовж двох останніх років він відчужив майно пайовиків, яке, за рішенням загальних зборів, було розподілено між групами співвласників. Майновим інтересам селян завдано збитків на загальну суму майже 67 тисяч гривень. Прокуратура Борщівського району порушила кримінальну справу. Зараз розслідування уже завершено, і справа перебуває на розгляді в районному суді.

Директор КСП «Дружба», що по сусідству, ніби змовився зі своїм колегою. У березні минулого року у рахунок погашення боргів він продав ВАТ «Борщівська агропромтехніка» склад мінеральних добрих. Вдарили продавець і покупець по руках та й затвердили договірну ціну — 28 тисяч 800 гривень, тоді як залишкова балансова вартість об’єкта становила 201 тисячу гривень. Але, згідно з рішенням загальних зборів КСП, ці приміщення входили до пайового фонду. За матеріалами перевірки районною прокуратурою було порушено кримінальну справу, яку вже направлено в суд.

А колишній голова правління селянської спілки ім.Шевченка у селі Куряни Бережанського району виявився особливо спритним і, схоже, використовував для потреб свого нового агропідприємства все, що тільки зміг. Упродовж 2000 — першої половини 2002 року він незаконно привласнив майно іншого сільгосппідприємства, яке теж утворилося на базі єдиного колгоспу, на загальну суму 18,5 тисячі гривень, а потім знищив його та реалізував як брухт, чим завдав господарству-конкурентові збитків на вказану суму. Та ця майнова операція у послужному списку голови була далеко не останньою. Всупереч інтересам новоутворених господарств (ПАП ім. Шевченка не став правонаступником КСП ані в частині боргових зобов’язань, ані майна) і без рішення загальних зборів селянської спілки, керівник привласнив та відчужив худобу на суму понад 48 тисяч гривень, а виручені кошти використав для потреб уже свого ПАПу — імені Шевченка. Так само аграрний менеджер реалізував поголів’я ВРХ, свиней та коней, брухт та інше майно (все це оцінюється у 93 тисячі 239 гривень). Нарешті, до нового приватного господарства перейшло зерно гречки, мука, крупа гречана, насіння ріпаку, цукрового буряка та інших культур на загальну суму 6601 гривня. На підставі матеріалів перевірок прокуратура Бережанського району порушила одну кримінальну справу — за ознаками злочинів, передбачених ч.4. і 5 статті 191 («привласнення, розтрата майна або заволодіння ним у великих та особливо великих розмірах шляхом зловживання посадовим становищем»), ч.1 статті 209 («легалізація (відмивання) грошових коштів та іншого майна, здобутих злочинним шляхом»). А 26 грудня минулого року Бережанський райсуд виніс керівникові сільгосппідприємства соломоновий вирок — засудити до 2,5 року позбавлення волі без права упродовж двох років обіймати керівні посади. Але, у відповідності до вимог статті 75 ККУ, суд звільнив його від відбування покарання з іспитовим терміном на 2 роки.

«Про яке майно ви говорите? — з болем запитали кореспондента в одному із сіл Тернопільщини. — Зникати у нас воно почало давно. То вирізували худобу, то продавали трактори, плуги, щоб купити пальне або насіння. Розпродували на підставах і безпідставно… Багато керівників і далі хочуть одноосібно розпоряджатися колективним майном і до страшного суду зволікати з його розподілом. Тепер від нашого спільного майна залишилися приватні роги та ратиці».

У гіркому відчаї цих наддністрянських селян є велика частка істини. Бо хоч би скільки кримінальних справ, пов’язаних із порушеннями майнових прав, порушувала прокуратура, за всіма керівниками сільгосппідприємств встежити важко. З іншого боку, м’які судові вироки роблять безкарність уже нормою і законом життя області.

А може, в кабінетах Верховної Ради чи силових структур підготовлено ще один правовий документ для аграрної реформи: як тільки зникне з КСП останнє ліквідне майно, всіх засуджених керівників сільгосппідприємств — під амністію. Нехай господарюють: майно, що випливе в іншому місці, вже повністю їхнє.