Малозначні спори виявилися не такими й дріб’язковими

У сучасному законодавстві України особливе місце відводиться малозначним справам.

Нагадаємо, 2017 року в нашому судочинстві було впроваджено малозначні справи, аби прискорити розгляд справ незначної складності. Власне, малозначні справи стали одним із ключових елементів підвищення ефективності судової системи та оптимізації судочинства загалом. І от зараз парламент вирішує суттєво зменшити «поріг» малозначності, по суті, додаючи судам роботи і розвертаючи реформу назад. Чи дійсно це так, розбираємося.

Зміни в законодавстві: чи будуть вилучати авто у громадян

Спочатку законодавцем були внесені відповідні зміни до процесуальних законів і встановлені граничні розміри визначення малозначних спорів з метою їх розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Ці зміни мали забезпечити дотримання розумних строків розгляду справи судом як однієї з основних засад судочинства та знизити судові витрати для особи, яка реалізує своє конституційне право на судовий захист.

Крім того, високі межі визначення малозначних справ були встановлені законодавцем із метою зменшити навантаження на суди та, відповідно, покращити функціонування судової системи в цілому.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Зміни в законодавстві: чи може вручити повістку роботодавець

Разом з тим Конституційний суд України (КСУ) визнав неконституційними пункти 1, 5 частини шостої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України, а саме:

• справи, у яких ціна позову не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2023 року це становило 268 400 грн);
• справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує 250 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2023 року це становило 671 000 грн).

Слід зазначити, що специфіка визначення малозначних спорів базувалася на законодавчо встановленому прожитковому мінімумі для працездатних осіб.

В Україні ця межа часто змінюється відповідно до економічних умов, що у відповідний спосіб впливає на визначення сум для малозначних спорів.

КСУ вказав на те, що визначені розміри ціни позову у сумах 268 400 грн і 671 000 грн є не лише значними, а й перевищують установлені в законі розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб і мінімальної заробітної плати.

Зокрема, визначений у пункті 1 статті 19 ЦПК України розмір ціни позову перевищує 40 мінімальних заробітних плат і дорівнює восьми рокам одержання особою виплат у разі, якщо ці виплати дорівнюватимуть розміру прожиткового мінімуму. За пунктом 5 статті 19 ЦПК України ціна позову перевищує 100 мінімальних заробітних плат і дорівнює 20 рокам одержання особою виплат у розмірі прожиткового мінімуму.

Крім іншого, КСУ зауважив, що згідно з Європейською процедурою розв’язання дрібних позовів у країнах ЄС (далі — Правила ESCP) процедуру розв’язання дрібних позовів застосовують у разі, якщо розмір позовних вимог не перевищує 5000 євро. Водночас в Україні, щоб цивільна справа не вважалася малозначною, ціна позову має становити за офіційним курсом Національного банку більш як 6801 євро, а у справах про захист прав споживачів — понад 17002 євро.

Апеляційний суд визнав незаконним припис НАЗК в.о. голови КСУ Головатому

З огляду на вищезазначене КСУ вирішив, що правила про «малозначні» справи нечіткі та не відповідають конституційним приписам і міжнародним зобов’язанням України щодо забезпечення високого рівня захисту прав позивачів.

23 травня 2024 року Верховна Рада України на виконання вищезазначеного рішення КСУ схвалила у першому читанні законопроєкт «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України щодо гарантування права на судовий захист у малозначних спорах» №11026, яким зменшено граничні межі визначення малозначних справ.

Відтак, у цивільному процесі малозначними вважатимуться спори, де сума позову не перевищує 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В адміністративному судочинстві справами незначної складності будуть вважатися спори, в яких сума не перевищує 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Зміни в законодавстві: що чекає пенсіонерів

Ці зміни мають допомогти людям легше отримати доступ до правосуддя, а судочинство зробити більш ефективним.

Доцільно зауважити, що проєктом закону не передбачені аудит і перекваліфікація вже відкритих проваджень, оскільки зміни поширюватимуться виключно на нові позови, подані після набрання чинності цими змінами.

Враховуючи вищевикладене, законодавець суттєво зменшує граничну суму визначення малозначних спорів, що сприятиме підвищенню ефективності розгляду таких справ. Разом з тим прогнозується, що ухвалення цього законопроєкту посилить завантаженість судів, призведе до порушення строків розгляду справ, збільшить кількість судових засідань і, відповідно, судові витрати.