Листопадові тези для генпрокурора

Представивши минулого тижня генерального прокурора України Олександра Медведька його підлеглим, президент України Віктор Ющенко чітко й недвозначно окреслив коло першочергових завдань відомства і попередив про неминучі кадрові зміни. Новий генпрокурор старанно конспектував промову президента.

«Боротьбу з корупцією — основне гасло Майдану — приколисали і повернули в інший бік деякі партнери», — заявив президент. І вказав правильний, на його думку, шлях: «Доки ми не будемо свідками того, як щотижня за незаконні дії відповідатиме держслужбовець будь-якого рівня — або суддя, або голова районної ради, або голова обласної ради, або ветеринарний лікар, або хтось ще, і це буде повторюватися місяцями, можливо, тоді, через півтора-два роки ця нація повірить, що в цій країні взялися за боротьбу з корупцією». За словами В.Ющенка, «це повинно виглядати як в коханні, де немає аксіоми, де ти кожен день маєш підтверджувати своє почуття».

З приводу кохання сперечатися не будемо. Що стосується корупції, то вищенаведений «план бою» глави держави ховає останні надії на реальну боротьбу з цим явищем. Тому що, як показує статистика, правоохоронні органи набили руку саме на боротьбі з «корупційними проявами» службовців такого рівня, як ветеринарний лікар. Та й кому потрібен ветеринар «раз на тиждень» за президентською «рознарядкою»? Цілком досить одного чиновника, наприклад, рівня секретаря РНБО — раз на квартал. Адже тут, як і в коханні, важливий рівень виконання, а не тільки регулярність...

«Я впевнений, що у більшості з вас склалося абсолютно адекватне враження, що останні місяці Генпрокуратура більше працювала сама на себе. Тут, на жаль, знаходився центр політичної амністії, а не центр верховенства закону. Дуже часто телефонне право мало більше значення, ніж цілий ряд українських законів». Однак у глави держави склалося враження, що абсолютна більшість працівників Генпрокуратури — чесні, високого рівня професіонали, люди, які хочуть працювати на Україну.

За словами Ющенка, рівень довіри до діяльності Генпрокуратури в суспільстві низький. Він навів статистику, яка викликає довіру попри те, що джерело вказано не було. За даними президента, повністю довіряють Генпрокуратурі лише 4% населення. Значна частина не визначилася щодо того, довіряти чи не довіряти ГПУ. Як наголосив президент, це «ті, хто не потрапляв ще в прокуратуру».

Ганьбою, яка тавром лежить на Україні, назвав президент рівень економічної злочинності в країні: «Пройшло 10 місяців. СБУ доповідає, що з бюджету відшкодовано п’ять мільярдів сумнівного ПДВ, три мільярди незаконного ПДВ. Крім теоретичного знання схем, СБУ, МВС і прокуратура нічого не показали суспільству. Жодної серйозної справи». Президент зазначив, що ми живемо в країні, де 50% тіньової економіки, де розподіл ВВП через офіційні фінанси найнижчий у СНД.

Порушено 77 справ по райадміністраціях, по 18 обладміністраціях, по п’яти-шести головах облрад. На думку президента, «це не є сигналом успіху для нації. Справи йдуть занадто довго, і люди зневірилися, що вони можуть мати фінал».

Президент закликав Генпрокуратуру забути про таке явище, як переслідування з політичних мотивів: «Влада повинна перемагати інтелектуально, силою своїх справ, а не адмінресурсом, фінансами чи використанням Генеральної прокуратури як інструмента політичних переслідувань разом із міліцією та СБУ. Такого в цій країні більше не буде!» І відразу заявив, що не розуміє, чому Генпрокуратура пішла на амністію в питанні, яке стосується з’їзду в Сєверодонецьку річної давнини: «Чому Генпрокуратура зробила політичний акцент? Я думаю, що це позиція, яка потребує термінової зміни».

Головними завданнями ГПУ названо справи про убивство Гонгадзе й Александрова. Згадано справу про отруєння кандидата в президенти і розслідування фальсифікацій результатів президентських виборів. Ну і, пам’ятаючи про те, які завдання ставилися перед Генпрокуратурою майже рік тому, можна припустити, що справа про отруєння, справа Гонгадзе і розслідування фальсифікацій прозвучить й у наступних тезах президента для Генеральної прокуратури.

Президент Віктор Ющенко 9 листопада надав зразки крові для експертного дослідження в рамках судово-медичної експертизи, призначеної з кримінальної справи за фактом замаху на його життя. Про це повідомила прес-секретар президента Ірина Геращенко. «Біологічні зразки було відібрано відповідно до чинного Кримінально-процесуального кодексу України. Проведення експертизи доручили українським фахівцям із залученням іноземних спеціалістів, що відповідає закону України про судову експертизу», — сказала вона.

Зразки крові обробили відповідно до вимог провідних лабораторій Європи, котрі спеціалізуються на таких дослідженнях. Дослідження проводитимуться в лабораторіях трьох країн Європи.

9 листопада першу партію зразків уже доставлено в одну з країн, 10 листопада дві партії доставлять у дві інші країни. Лабораторії проводитимуть дослідження на підставі виконання правоохоронними органами своїх країн клопотання Генеральної прокуратури України про надання правової допомоги в розслідуванні справи про отруєння.

«Ідеться про цілком офіційне проведення дослідження зразків крові потерпілого Ющенка на предмет встановлення діоксину згідно з процедурами, встановленими Кримінально-процесуальним кодексом України, та процедурами, якими послуговуються правоохоронні органи цих країн», — розповіла Геращенко. Лабораторії та країни, в яких проводиться експертиза, буде названо після її завершення. Результати експертизи Генпрокуратура приєднає до кримінальної справи за фактом отруєння Ющенка.