«Казенний» бізнес «Ремерцентру»

«Усі кризи, що трясли... господарство, ішли йому на користь. Усе, на чому держава втрачала, приносило їй дохід». Здавалося б, неперевершений зразок підприємницького таланту залишили одеським нащадкам в образі великого комбінатора Остапа Бендера автори «Золотого теляти» Ільф і Петров. Та ба, як засвідчує практика, не меншає надміру спритних бізнес-натур і в сучасній «морській столиці».

26 березня місцеві оперативники МВС зупинили бурхливу діяльність найбільшого в Україні підпільного конвертаційного центру. Потім слідчі запропонували групі «тихих мільйонерів» відкрити бодай деякі секрети його багатомісячної безперебійної роботи, яка забезпечила 600-мільйонний обсяг фінансово-господарських операцій і принесла джентль­менам удачі нечувані доходи. Адже персонал центру, облаштувавшись за двома броньованими дверима з електромагнітними замками та маючи у своєму розпорядженні величезний документальний архів, обслуговував сотні підприємств державної та приватної форм власності, зареєстрованих не лише в містах України, а й у країнах далекого зарубіжжя...

Утім, і цей вражаючий бізнес-проект, виявляється, можна перевершити. Якщо не за масштабністю фінансово-господарських операцій, то за числом людей, залучених у мудрі проекти, і тривалістю їх реалізації. У будь-якому разі важко позбутися враження, що до цього прагнуть засновники деяких одеських фірм, зокрема «Ремерцентр» і «Реставратор-1946», яким іще в 2004 році вдалося добитися наддохідності, а впродовж 2005—2006 років — іще й успішної «нейтралізації» несприятливих результатів перевірок з боку деяких настирних ревізорів та оперативників.

Виявили та задокументували, наприклад, співробітники УБОЗ, а потім і ревізори ОблКРУ факт майже двомільйонного завищення обсягів виконаних будівельних робіт на особливо техногенно небезпечному для Одеси об’єкті — дамбі Хаджибейського лиману. Відповідно до актів здавання-приймання робіт, будівельники ПП «Ремерцентр» виконали роботи «із запобігання руйнації дамби та зниження рівня води в Хаджибейському лимані на загальну суму 13487169 грн.», а фактично, як показали контрольні перевірки ревізорів, «цю суму було завищено на 1940220 грн.». Замість нових труб великого діаметра, задокументовано в акті перевірки, на об’єкті змонтували старі іржаві труби, причому невідповідного діаметра.

Після передачі актів перевірок і будівельної експертизи до Одеської міської прокуратури ревізори почали чекати належного реагування. Адже наслідки допущених порушень у процесі зміцнення дамби, що утримує мільйони кубометрів води та відокремлює лиман від низинного Пересипського житлового масиву, можуть обернутися катастрофою для 30 тисяч жителів і 20 промислових підприємств, які розташовані на п’ять метрів нижче за рівень Хаджибейського лиману.

Чим загрожує місту прорив дамби, дав наочне уявлення «експеримент», поставлений іще в 1941 році. Щоб перекрити підходи до Одеси ворогові, який наступав, зведену в 1932 році дамбу підірвали. Змітаючи все на своєму шляху, потужне «цунамі» прокотилося околицями міста. Лише через багато місяців удалося відновити життєдіяльність у цьому районі...

Зазначимо: улітку 2005 року на сесії міськради заступник прокурора Одеси Юрій Оліянчук підтвердив, що міська прокуратура порушила та розслідує кримінальну справу за актами перевірок ревізорами КРУ обсягів виконаних держзамовних робіт приватним підприємством «Ремерцентр», яке належить депутату міськради Руслану Тарпану. Проте ні в 2005-му, ні в 2006-му про результати слідства співробітники КРУ й УБОЗ так і не довідалися. У першому кварталі поточного року прокуратура в черговий раз лаконічно підтвердила: слідство щодо документальної ревізії виконання замовлення Кабміну України зі зміцнення дамби та реконструкції насосної станції системи захисту Хаджибейського лиману триває. І — крапка.

Тим часом небезпека прориву «укріпленої» два роки тому дамби зростає. Принаймні експерти обласного управління екології та природних ресурсів і, зокрема, Віталій Примак застерігають: стан реконструйованої дамби Хаджибейського лиману «не витримує ніякої критики — чергового водопілля вона може не витримати». Тому, певне, і довелося нещодавно голові Одеської облради Миколі Скорику клопотати перед керівництвом Кабміну про повторне виділення багатомільйонних бюджетних коштів на зміцнення дамби...

Утім, «пробуксовує» у прокуратурі багато місяців не тільки ця кримінальна справа. «Безперспективними», схоже, вважаються й інші резонансні справи, в яких документально закріплені порушення законодавства керівництвом фірм «Ремерцентр», «Реставратор-1946» та інших, близьких до пана Тарпана і причетних до комерційних справ і виконання робіт на деяких об’єктах соціально-культурної сфери міста. Усупереч публічним запевненням пана Оліянчука, що прокуратура разом із міліцією і СБУ успішно продовжує розслідування зловживань представниками колиш­ньої міської влади, що стосуються незаконного використання бюджетних коштів у 2003—2005 роках під час проведення будівельних і ремонтних робіт.

Приміром, торкнувшись на черговій сесії міськради фактів незаконної приватизації та продажу готелів «Спартак» і «Велика Московська» на вул. Дерибасівській, до чого були причетні члени сім’ї Р.Тарпана, заступник прокурора Одеси стверджував: «Порушено дві кримінальні справи, розслідування за фактами заподіяння місту шкоди на суму від 2 до 5 млн. грн. веде слідчий відділ міськ­прокуратури». Проте залишається таємницею за сімома печатками, як же йдуть або чим закінчилися ці та інші розслідування.

Зайве говорити: атмосфера безкарності породжує нові порушення. Зокрема у поточному році ревізори КРУ під час перевірки доцільності використання виділеної з держбюджету субвенції для збереження історичної забудови Одеси виявили отримання згадуваним ТОВ «Реставратор-1946» без належних на те підстав бюджетних коштів у сумі 1714766 грн. (разом із ПДВ) — за нібито виконані обсяги будівельних робіт із реставрації будинків №21 і №25 на вул. Грецькій. Усупереч тому, що «фактичне виконання деяких робіт, згідно з актами, датованими листопадом 2006 року, відсутнє». Зокрема не виконано: установку з листової сталі підвіконних відливів, настінних жолобів, карнизних навісів, фарбування поверхні фасадів, тонування монохромного ліпного декору. Також безпідставно, вважають ревізори КРУ, отримали оплату в сумі 729132 грн. будівельники місцевої підрядної фірми «Екобуд», яким належало виконати ряд робіт із реставрації будинку №9 на вул. Дерибасівській. Проте в обумовлені терміни та в обумовлених обсягах замовлення не було реалізоване.

Ставка на «казенний» бізнес деяких депутатів-мультимільйонерів, які геть забувають, що під час передвиборної кампанії вони зобов’язувалися насамперед бути «слугами народу», порочна апріорі. Бо коли представники виконавчої влади підбивають підсумки тендерів на виконання держзамовлень, їм іноді важко відійти від неписаного правила: хто більше Бендер — у того й тендер. Проте відповідними, певне, мають бути й заходи впливу на нуворишів за проігноровані ділові зобов’язання.