Ірпініада

Минуло вже більше двох місяців відтоді, як в Україні завершилася виборча кампанія, але в Ірпіні вона продовжується. Попри те, що апеляційний суд у справі про вибори ірпінського міського голови поставив крапку, судовий марафон триває. Насправді юридична проблема відсутня. На виборах міського голови Ірпеня впевнену перемогу отримала Мирослава Свистович. Друге місце посів представник «Нашої України» підприємець Олег Бондар. Ірпінська міська територіальна виборча комісія 4 травня 2006 року прийняла рішення про визнання Мирослави Свистович міським головою, але Олег Бондар оскаржив це рішення у суді.

Справа в тому, що на виборчих дільницях №1 і №2, результати виборів на яких оскаржує Олег Бондар, люди одержували чотири бюлетені для голосування: за кандидатів до Верховної Ради України, обласної та міської рад та на посаду ірпінського міського голови, але розписувалися за отримані бюлетені в одному списку, а не у двох, як це передбачено законом. У другій половині дня помилку було виправлено і голосування вже проводилося так, як цього вимагає закон. При підрахунку голосів кількість підписів виборців, які отримали бюлетені, і кількість контрольних талонів співпала, тому у відповідних виборчих комісій не було жодних підстав сумніватись у результатах волевиявлення громадян. У зв’язку з цим виборчими комісіями було прийнято правильне рішення про визнання виборів на цих двох дільницях дійсними. Результати виборів депутатів обласної та міської ради ні в кого не викликали сумнівів, незважаючи на те, що були допущені формальні порушення закону. Але представник «Нашої України» Олег Бондар оскаржив результати виборів ірпінського міського голови. Та якщо навіть припустити, що на першій і другій дільницях неможливо встановити волевиявлення громадян і скасувати результати виборів, то Мирослава Свистович все рівно набирає більшість голосів та виграє вибори.

Отже, можна стверджувати, що порушення виборчого законодавства, які мали місце під час виборів ірпінського міського голови, були формальними і суттєво не вплинули на результати народного волевиявлення. Але Ірпінський суд чомусь скасував рішення Ірпінської міської територіальної виборчої комісії. Невже для суддів не є очевидним факт перемоги Мирослави Свистович і правильність рішення Ірпінської ТВК? Чому суди задовольняють скарги кандидата на посаду ірпінського міського голови Олега Бондаря? Навіть для людей, які не мають юридичної освіти, очевидним є те, що суд мав прийняти таке рішення, яке чітко та однозначно вказувало б, що саме ТВК має зробити для того, щоб достовірно встановити результати виборів міського голови. Тобто, суд мав би зобов’язати Ірпінську ТВК або здійснити повторний перерахунок голосів на дільниці №1 та №2 і встановити результати виборів, або, якщо суд дійшов висновку, що результати виборів на цих двох дільницях встановити неможливо, то зобов’язати ірпінську міську ТВК встановити результати виборів без врахування результатів виборів на дільницях №1 і №2. Чому Ірпінський суд цього не зробив, залишається лише здогадуватися.

Отже, Ірпінський міський суд задовольнив скаргу Бондаря. Але суд вищої інстанції, уважно вивчивши матеріали справи, скасував рішення Ірпінського міського суду як незаконне і відмовив О.Бондарю у задоволенні його скарги. Рішення апеляційного суду у цій справі є остаточним і оскарженню не підлягає. Апеляційним судом Київської області рішення територіальної виборчої комісії про обрання Мирослави Свистович ірпінським міським головою визнано таким, що відповідає вимогам закону, ТВК залишилося тільки оприлюднити результати виборів Ірпінського міського голови та відкрити першу сесію Ірпінської міської ради, але знову виникла проблема.

Ірпінський міський суд виніс ухвалу про заборону оприлюднювати результати виборів ірпінського міського голови і знову почав розглядати справу про вибори ірпінського міського голови. Такі дії суду суперечать не лише закону, а й здоровому глузду. Ірпінський міський суд мав би відмовити О.Бондарю у прийомі позовної заяви, оскільки апеляційний суд вже прийняв рішення про те, що дії Ірпінської міської ТВК відповідають вимогам закону і всі суперечки щодо законності обрання міського голови мають бути припинені. Взявши до розгляду чергову скаргу О.Бондаря, судді Ірпінського міського суду фактично проігнорували постанову суду вищої інстанції, якою визнано постанову Ірпінського міського суду у справі про обрання міського голови незаконною.

Усупереч вимогам закону діє не лише Ірпінський міський суд, але й Ірпінська міська прокуратура. Незважаючи на те, що такі дії мають ознаки цілої низки злочинів, передбачених статтями Кримінального кодексу України, належна реакція Ірпінської міської прокуратури відсутня.