Підтримати
Оскільки положення «поправок Лозового» про продовження строків слідства після повідомлення про підозру слідчим суддею, а не прокурором стосуються прокурорів усіх рівнів, а правоохоронна система завжди має ризик недобросовісного підходу до справи, розділення права продовжувати терміни досудового розслідування до оголошення підозри та після може бути спробою дійти балансу, вважає голова Вищого антикорупційного суду Віра Михайленко.
В інтерв’ю редакторці відділу політики ZN.UA Інні Ведерніковій «ВАКС не створений для того, щоб рятувати справи сторони обвинувачення. Відповідальність — на законодавцеві» Михайленко зазначила, що у випадках, коли особі вже повідомили про підозру, слідчий суддя, який здійснює контроль під час кримінального провадження, може бути в цьому задіяний, аби кримінальне провадження щодо особи не тривало вічно.
«Є дві процедури продовження строків досудового розслідування. Перша — коли строк досудового розслідування продовжується до моменту повідомлення конкретній особі про підозру. Про ці випадки ми говоримо, що там немає змагальності в принципі, бо немає сторони захисту. Тому прокурор міг би продовжувати строки самостійно. Є друга процедура, де вже є конкретний підозрюваний, стосовно якого здійснюється досудове розслідування. У рамках цього розслідування, навіть за відсутності заходів процесуального примусу, безсумнівно, обмежуються його права і свободи. Тут вже з’являється сторона захисту і змагальність, відповідно необхідність третьої сторони — слідчого судді», - пояснила вона свою позицію з точки зору правових механізмів.
При цьому Михайленко додала, що втручання судді у період розслідування до оголошення підозри недоцільне, оскільки слідчий суддя не може знати, скільки слідчим потрібно часу для проведення слідчих дій, як проводитимуться слідчі дії чи скільки триватимуть заплановані обшуки.
«Суддя не має доступу до стратегії й тактики розслідування кримінального провадження. Це безпосередньо повноваження слідчих і прокурорів. Але, звичайно, завжди слід враховувати людський фактор і момент добросовісності», - зазначила голова ВАКС.
При цьому вона зауважила, що ризик затягувати досудове слідство є завжди, не залежно від органів слідства та прокуратури-куратора.
«Все роблять люди. Можуть щось пропустити, щось не врахувати, десь неправильно порахувати. І тоді виникає бажання «врятувати» досудове розслідування. Але якщо ми беремо варіант ідеального суспільства, де прокурор діє добросовісно, слідчий діє добросовісно, то коли особі ще не повідомили про підозру, слідчий суддя в принципі може бути незадіяний в ті питання, в яких не обмежуються права людини, наприклад, продовження строків досудового розслідування», - підкреслила Михайленко.
Голова ВАКС відмовилась при цьому коментувати відмову суддів продовжувати досудові розслідування у таких резонансних справах, як от справи заступника голови Офісу президента Олега Татарова чи ОАСКу, про які заявляв керівник САП Олександр Клименко. Нагадаємо, що в коментарі ZN.UA Клименко акцентував увагу на тому, що досудове розслідування і до й після пред'явлення підозри — відповідальність винятково прокурора.
На що голова ВАКС зазначила, що «у кримінальному процесі завжди є незадоволена сторона». Вона підкреслила, що позиція САП щодо вимоги самостійно вирішувати питання про продовження термінів розслідування і до і після підозри правильна для ідеального світу кримінальної юстиції, де кожен слідчий і кожен прокурор діють добросовісно і без помилок.
«Якщо «підлаштовувати» закон під конкретний орган, це може відкрити шлюз для зловживань, оскільки вони будуть діяти у всій системі. В кримінальному процесі саме слідчий суддя є гарантом дотримання прав людини під час досудового розслідування. Якщо конкретній особі вже повідомили про підозру, то очевидно, має бути незалежний арбітр, який стежитиме за тим, аби досудове розслідування і відповідно обмеження прав людини, не тривало вічно. І це демократичний стандарт», - резюмувала Михайленко.
Зазначимо, що Михайленко підтвердила, що у прийнятому Верховною Радою законопроєкті про посилення самостійності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури залишилась чинною норма, яка дозволяє закрити кримінальне провадження через закінчення терміну досудового розслідування, через відомі «поправки Лозового», що створює ризик закриття низки корупційних справ.
Згідно з дослідженням Transparency International Ukraine, Вищий антикорупційний суд набрав максимальний бал за критерієм управління і взаємодії всередині антикорупційного блоку, однак і щодо його роботи з’являються окремі претензії до рішень деяких суддів.
Детально про загрозу закриття найрезонансніших кримінальних проваджень у сфері корупції писав голова правління ГО «Центр протидії корупції» Віталій Шабунін писав у статті «Коломойський, Татаров, Альперін. Парламент тягне з «поправками Лозового», рятуючи топ-корупціонерів від покарання».
Стежити у Телеграмі
Увійти за допомогою Facebook
Увійти за допомогою Twitter
Увійти за допомогою Google