Експерт: Конституційний суд слід позбавити права тлумачити закон та зменшити його кількісний склад

Тлумачення законів – не робота Конституційного суду, адже роз’ясненням чинного законодавства і так займається Верховний суд, а чіткого розмежування між поняттями «тлумачення» та «роз’яснення» законів в українському праві не існує, зазначив у своїй статті для «Дзекрала тижня» правознавець Василь Юрченко.

«Якщо висновки, які сьогодні надає Верховний суд щодо чинного законодавства, є «роз’ясненням» закону, то складно навіть уявити, що ж тоді є його «тлумаченням», — пише Юрченко.

На його думку, тлумачення не зовсім зрозумілої правової норми завжди має наслідком вихід за межі того, що буквально в цій нормі записано, а отже, по суті наповненням такої норми новим додатковим змістом, якого в ній не було.

«Тобто фактично має місце така собі законотворчість органів судової влади, що суперечить принципу розподілу державної влади, зокрема, на законодавчу і судову. Тому виключне право тлумачити закони має належати Верховній Раді України, яка їх ухвалила. Право ініціювати роз’яснення закону можна надати голові Верховної Ради України, президенту України, головам Конституційного та Верховного судів, міністру юстиції України», — зазначив експерт.

На думку юриста, кількісний склад Конституційного суду потребує скорочення до п’яти-семи суддів, які мають бути загальновизнаними юридичною науковою елітою умами правової науки, адже великий кількісний склад суду ніколи в судочинстві не переходить у якість.

«Тоді судді Конституційного суду України не будуть втрачені для наукової та викладацької діяльності, не будуть позбавлені можливості сіяти розумне, добре й вічне, оскільки Конституційний суд не матиме великої кількості роботи», — вважає правознавець.

Детальніше про це читатйте в статті Василя Юрченка «Утопія чи здоровий глузд?» у свіжому номері «ДТ»